/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F7d1f64b7bbe3aa73d3beea16d957b407.png)
80% безробітних українців готові працювати менш ніж за ₴20 тисяч
Такі дані дослідження «Оцінка ринку праці України 2024–2025» від Державної служби зайнятості навела голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова під час конференції «Кадри вирішують: нова архітектура економіки відновлення», передає кореспондент Укрінформу.
«Коли ми ставили питання безробітним, що для них найбільш важливе в працевлаштуванні, зарплата виходила на перше місце. А потім ми запитали, за яку зарплату вони готові піти працювати? І отримали такі дані: 80% готові і хочуть працювати менше ніж за 20 000 грн. Лише 20% серед опитаних вказали бажаний рівень оплати праці понад 20 тис. грн», - сказала Колеснікова.
Водночас вона закликала звернути увагу на реальну середню заробітну плату, яка, за даними Пенсійного фонду України на вересень 2024 року, коли проводилося опитування, становила 18 021 грн (у квітні 2025 року – 19 856 грн. – ред.). Тоді як середня зарплата по вакансіях на початку цього року була на рівні 22,5 тис. грн. І за результатами опитування, 35% роботодавців планують підвищувати заробітну плату своїм працівникам у поточному році.
«Я бачу повне неспівпадіння: роботодавець пропонує більшу зарплату, безробітні хочуть меншу, але працевлаштувати їх не вдається. Чому? Як з'ясувалося – все просто. Лише 56% безробітних висловили готовність працювати повний робочий день, тоді як 94% роботодавців потрібні працівники на весь день», - додала експерт.
Колеснікова акцентувала на тому, що неочікувано невисокою виявилася частка безробітних, які серед умов працевлаштування назвали дистанційну роботу попри те, що наразі для такої форми створене законодавче підґрунтя.
«Насправді, запит невисокий - дистанційно хочуть працювати 22% безробітних та надавати таку можливість готові 15% роботодавців. Іншими словами, бізнес готовий давати більші зарплати, задовольняти інші побажання кандидатів, але безробітні продовжують залишатися безробітними», - зазначила вона.
Щодо дефіциту кадрів, то він демонструє стійкий тренд: українським підприємствам найбільше не вистачає водіїв (близько 8 тис. вакансій) та швачок (близько 3 тис.).
«І знову ми бачимо дисбаланс. Якщо брак водіїв виник логічним шляхом, то зі швачками цікава історія. Сьогодні в Україні дійсно збільшився попит на цих працівниць з огляду на кількість підприємств легкої промисловості, які працюють на забезпечення армії. Але наша система професійної освіти готує дуже багато швачок. Втім, за півтора року навчання вони виходять з кваліфікацією конструктора, дизайнера тощо. І вже не хочуть працювати звичайною швачкою. Тому нам потрібно переглянути систему кваліфікацій», - додала Колеснікова.
Як повідомлялося, на столичному ринку праці спостерігаєтьсядефіцит фахівців робітничих спеціальностей, у топі вакансій - монтажники радіоелектронної апаратури та водії.
Фото: Новини.LIVE

