Вимушений експорт чи стратегія зростання? Ретроспектива та майбутнє молочної галузі

Декілька років до повномасштабного вторгнення українська молокопереробна галузь функціонувала в умовах збалансованого ринку в молочному еквіваленті. Водночас у грошовому вимірі ринок уже був імпортозалежним. Цей баланс зберігався протягом 2020–2021 років.

З початком повномасштабного вторгнення, коли доступ до портів було перекрито, переробники почали накопичувати товарні запаси. Тож коли ЄС дозволив безмитний імпорт, українські експортери оперативно розпочали вивезення продукції. Наприклад, у вересні 2022 року експорт у молочному еквіваленті досяг високих показників.

Хвилі міграції та вплив на ціни

У 2023 році зафіксовано дві великі хвилі повернення українців з-за кордону, що збалансувало внутрішній попит і сприяло відновленню рівноваги між експортом та імпортом. Восени 2023 року це призвело до зростання закупівельних цін на сировину.

У 2024 році спостерігалося зростання виробництва сирого молока. Однак масового повернення населення не відбулося, тому надлишки сировини були спрямовані на експорт.

Водночас ціни світового ринку активно зростали, передусім за рахунок масла, що посилило експортний потенціал для українських операторів. У 4 кварталі 2024 року волатильність закупівельних цін сягнула піку. В грудні експортний баланс вперше з січня 2022 року став негативним через зниження попиту на світовому ринку та вплив сировинної інфляції. Це дозволило ритейлу завезти дешевий сир, що спричинило зменшення потреби в сировині й зниження цін ще до Нового року.