/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F133%2F0c6ee398d0e82ea43288ff58b73bced0.jpg)
Що робити тим хто постраждав від сексуального насильства російських загарбників: покрокова інструкція
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) є воєнним злочином, який не має термінів давності. У війні проти України росіяни використовують його, щоб деморалізувати, залякати, змусити підкоритися вимогам окупантів. За даними українських правоохоронців, найчастіше сексуалізованого насильства з боку російських загарбників зазнають мешканці окупованих територій та захоплені цивільні й військовополонені в місцях утримання. Потерпілими є як жінки, так і чоловіки, серед них є неповнолітні.
Станом на початок червня українські прокурори зафіксували 362 факти сексуалізованого насильства, пов’язаного з конфліктом. Водночас потерпілих може бути значно більше, адже стигматизація, страх повторної травматизації та можливого засудження з боку оточуючих мають стримуючий ефект. Крім того, нерідко постраждалі можуть не ідентифікувати себе як тих, хто зазнав сексуалізованого насильства.
Жінки в Україні та громадська організація “Асоціація жінок-юристок України “Юрфем” підготували відповіді на питання, хто вважається постраждалим від СНПК, куди звертатись в таких випадках, які докази потрібно надати, як проводиться розслідування, чи забезпечується анонімність та де можна отримати допомогу.
- Сексуальне насильство як зброя російських загарбників у війні проти України
Хто вважається постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК)?
Постраждалими вважаються всі, хто зазнав сексуального насильства в умовах збройного конфлікту — незалежно від віку, статі, національності, місця проживання чи інших обставин.
Це можуть бути:
- люди, які пережили зґвалтування, примус до оголення, до статевого акту чи сексуальних дій;
- ті, кого змушували спостерігати за сексуальним насильством щодо інших;
- ті, хто постраждав через сексуальні домагання з боку військових чи інших осіб, пов’язаних зі збройним конфліктом;
- особи, утримувані в неволі, яких примушували до сексуальних дій чи використовували для задоволення інших.
Навіть якщо з моменту події минуло багато часу, і навіть якщо ви не впевнені, чи саме це вважається сексуальним насильством, ви маєте право звернутися по допомогу. Ваш досвід має значення.
Які перші дії має зробити людина, яка пережила СНПК?
Насамперед подбайте про власну безпеку. Якщо ви зараз перебуваєте під окупацією або в зоні бойових дій, найважливіше — знайти місце, де вам нічого не загрожує.
Якщо ви зазнали зґвалтування, сексуального рабства, примусу до проституції, примусової вагітності або аборту, стерилізації чи було завдано шкоди вашим статевим органам, зверніться по медичну допомогу, якщо така можливість є. Це потрібно для того, щоб зменшити ризик інфекцій або запобігти небажаній вагітності.
Коли ви опинитесь у безпеці — поза межами окупації чи місця, де сталося насильство — правозахисники рекомендують звернутися до правоохоронних органів, щоб зафіксувати злочин. Ви можете це зробити одразу або тоді, коли будете готові.
Сексуальне насильство російських окупантів в Україні як складник геноциду
Яку інформацію потрібно подати для фіксації злочину сексуального насильства?
Ваші свідчення — головний доказ у справах про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Навіть якщо у вас немає інших доказів чи свідків, цього достатньо, щоб зафіксувати злочин і відкрити кримінальне провадження.
У своєму зверненні ви можете описати:
- що саме з вами сталося;
- де це сталося;
- коли саме;
- чи були свідки;
- прикмети людини або людей, які це вчинили.
Навіть якщо ви готові сказати лише одне речення — цього вже досить. Наприклад:
«Я, (ім’я), перебував/-ла на території (назва місцевості) протягом (період часу), коли постраждав/-ла від зґвалтування з боку російських військових».
Також залиште свої контакти правоохоронцям, щоб із вами могли зв’язатися.
Важливо: ви можете подавати заяву одразу або пізніше, коли будете до цього готові.
Чи варто звертатись по допомогу, якщо ви постраждали від СНПК, наприклад, у 2014 році?
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, — це воєнний злочин, у якого не існує термінів давності.
Тож незалежно від того, коли саме стався злочин — у 2014 чи в будь-який інший час — ви маєте повне право на допомогу від держави та справедливе правосуддя.
Ваш біль важливий, і вам не потрібно мовчати чи боятися звернутися за підтримкою.
Що робити постраждалим від СНПК, які перебувають на окупованій території?
Якщо ви змушені перебувати на непідконтрольній Україні території, варто одразу зафіксувати всі факти злочину: що саме сталося, де це було, ознаки, які можуть допомогти впізнати злочинця, свідчення інших людей тощо.
Проте найголовніше — ваша фізична безпека. Піклуйтеся про себе перш за все.
Коли ви зможете опинитися в безпеці, зверніться до правоохоронних органів. Там вам пояснять, як діяти далі, що робити, і нададуть необхідну допомогу.
- 303 факти сексуального насильства російських загарбників над українцями: «Вона мовчала два роки. Жінка поважного віку, вже за 60 років»
Що робити, якщо постраждала від СНПК людина боїться/не хоче звертатися до правоохоронців?
Для того, щоб почати розслідування справи за фактом СНПК, потрібно повідомити про злочин органи Національної поліції України в громадах чи за номером 102 або 0 800 500 202, Офіс генерального прокурора за номером 096 755 02 40 або ж на електронну пошту [email protected].
Якщо ви з певних причин не готові звертатися до правоохоронних органів, ви можете звернутися до:
- Профільних громадських організацій, наприклад, на лінію правничої допомоги “ЮрФем: підтримка” за телефонами 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90 (безплатно, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00), або залишити заявку на сайті;
- Центрів безоплатної правничої допомоги;
- Органів місцевого самоврядування та соціального захисту.
Важливо знати: ви не залишитесь самі, допомога є, і ви маєте право її отримати.
Яку допомогу може отримати постраждалий?
Кожен постраждалий від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, має право на таку комплексну підтримку:
-
Медична допомога
Ви можете отримати термінове лікування травм, профілактику інфекцій, які передаються статевим шляхом, допомогу у запобіганні небажаній вагітності, а також обстеження та лікування наслідків насильства. -
Психологічна допомога
Вам доступна підтримка фахівців, які допоможуть впоратися з пережитим стресом, травмою та страхом. Це можуть бути індивідуальні консультації, групова терапія або гарячі лінії підтримки. -
Правова допомога
Ви можете отримати консультації щодо ваших прав, допомогу у складанні заяв, супровід у зверненні до суду або правоохоронних органів, а також підтримку у розв’язанні юридичних питань. -
Соціально-економічна допомога
Це може бути матеріальна підтримка, допомога з житлом, доступ до соціальних послуг, реабілітаційних програм та інших ресурсів, які допоможуть вам відновити звичне життя.
Чи доступна допомога в онлайн-форматі, особливо, якщо постраждалий перебуває на окупованій території або в евакуації?
Так, ви можете повідомити про випадок сексуального насильства онлайн — зателефонувати на гарячі лінії або подати звернення через сайти поліції чи Офісу генерального прокурора.
Однак варто знати, що коли ви перебуваєте на окупованій території, допомогти вам комплексно складніше. Через відсутність безпечного доступу до таких територій організації не можуть, наприклад, направити адвоката/ку або надати іншу підтримку на місці.
Попри це, ваше повідомлення буде зафіксоване, з вами підтримуватимуть контакт телефоном, і випадок буде під контролем. Коли ви опинитесь у безпеці, ви зможете отримати повну допомогу.
- OCCRP: украинки рассказывают о насилии со стороны российских захватчиков
Чи обов’язково проходити медичне обстеження для фіксації злочину СНПК?
Медичне обстеження допомагає у розслідуванні, якщо ви звернулись одразу після акту насильства, наприклад, при зґвалтуванні. Воно може зафіксувати травми або інші докази.
Але це не завжди можливо — особливо, якщо пройшло багато часу або ви перебували на окупованій території чи в незаконному ув’язненні.
Якщо після акту насильства минуло кілька місяців чи років, обстеження може не показати слідів насильства, але все одно варто пройти його, щоб перевірити здоров’я, наприклад, на інфекції або інші хвороби.
Якщо ви вже проходили обстеження, зберігайте всі документи — вони можуть допомогти при розслідуванні.
Якщо боїтеся або не знаєте, чи потрібно вчиняти якісь дії — правоохоронці або лікарі порадять, що робити далі.
Наскільки захищена конфіденційність постраждалих від СНПК?
Держава має робити усе можливе, щоб максимально захищати конфіденційність та приватність постраждалих у випадках сексуального насильства. Це дуже важливо для безпеки, психологічного комфорту та захисту прав людини.
Медичне обстеження у державних закладах є анонімним, лікарі не можуть розголошувати дані про звернення, проте вони зобов’язані повідомляти про пережите вами насильство правоохоронцям.
Але є громадські організації (Благодійний фонд “Блакитний Птах”, Громадська організація “Елеос-Україна”) та спеціальні “кабінети безбар’єрності” (наприклад, у Львові при перинатальному центрі), де допомогу можна отримати анонімно та конфіденційно.
При зверненні до поліції відкривається кримінальне провадження, в межах якого існує можливість заміни анкетних даних потерпілої особи. Йдеться про зміну таких даних: імʼя, прізвище, дата народження, місце проживання. Розгляд справ щодо СНПК проходить у закритому судовому провадженні, доступ до матеріалів мають лише учасники процесу.
Навіть близькі родичі часто не знають про відкриття такого провадження — це гарантія конфіденційності.
Правоохоронці можуть проводити допити у зручних і безпечних для постраждалого місцях: у сусідньому місті, громадських організаціях, готелях чи навіть кафе, щоб зберегти анонімність.
У маленьких містах може бути складніше забезпечити конфіденційність через тісні спільноти, тому правозахисники рекомендують звертатися до правоохоронців у іншому місті.
- Сексуальні злочини російських загарбників на окупованих територіях: «Ґвалтували по черзі на вогневих позиціях»
Хто несе відповідальність за вчинення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом?
У випадках сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, відповідальність несе саме особа, яка вчинила злочин, зазвичай це конкретні російські військовослужбовці.
Коли ідентифікують винного, кримінальне провадження передають до суду, де виноситься вирок із вказанням імені військовослужбовця, строку ув’язнення та обов’язку компенсувати моральну шкоду постраждалій особі, якщо було подано цивільний позов.
Під час звернення до правоохоронних органів постраждалі отримують витяг із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Цей документ допомагає, наприклад, отримати проміжні репарації — наразі триває пілотний проєкт з виплати 3 тисяч євро. Витяг є підтвердженням відкриття кримінального провадження і може стати у пригоді у майбутньому.
Що робити, якщо постраждала від СНПК не змогла ідентифікувати винного?
Законодавство передбачає, що розслідування продовжується, поки не буде встановлено особу винного.
Збирається сукупність свідчень і доказів від різних постраждалих та свідків, що дозволяє поступово ідентифікувати злочинця.
Справа передається до суду лише тоді, коли особу винного буде точно встановлено.
Хто, крім безпосередніх виконавців, може нести відповідальність за злочин СНПК?
Відповідальність несуть не лише безпосередні виконавці злочинів — військові, які вчинили насильство, а й їхні командири.
Командири мають обов’язок запобігати злочинам та припиняти їх, якщо вони відбуваються.
Міжнародна спільнота, зокрема Міжнародний кримінальний суд, фокусується насамперед на притягненні до відповідальності керівників, адже притягнути кожного окремого солдата часто неможливо через обставини війни (загибель, перебування на території РФ тощо).
- Російська «культура ґвалтування», про яку жартував Путін, в повній мірі втілилась в сексуальні злочини військ РФ в Україні
Як відбувається взаємодія між українськими і міжнародними інстанціями у розслідуванні сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом?
Взаємодія між українськими правоохоронними органами та прокурорами Міжнародного кримінального суду (МКС) відбувається паралельно і у тісній співпраці.
- Прокурори МКС співпрацюють з українськими прокурорами і слідчими, які збирають докази та інформацію про злочини.
- Українські правоохоронці передають Міжнародному кримінальному суду всі наявні матеріали, які можуть бути корисними для розслідування на міжнародному рівні.
- Цей процес є тривалим і складним, проте співпраця допомагає комплексно розслідувати злочини, що мали місце в Україні.
Що робити, якщо постраждала від СНПК людина отримала неналежне ставлення з боку правоохоронців?
Якщо особа звернулася по допомогу, але зіткнулася з некоректним або непрофесійним ставленням з боку правоохоронних органів, є кілька важливих кроків і механізмів захисту.
1. Звернення до Головного управління Національної поліції.
Головне управління Національної поліції зобов’язане реагувати на бездіяльність поліції, якщо особа повідомила про це.
2. Звернення до Офісу генерального прокурора.
В Офісі генпрокурора є спеціальне управління, яке працює саме з випадками сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Хоч прокурорів там небагато, вони дуже якісно і оперативно реагують на повідомлення про неналежне ставлення чи порушення на місцях.
3. Платформа “Було так”.
Нещодавно запрацювала платформа “Було так”, де кожен може залишити відгук про роботу правоохоронних органів, прокуратури, поліції, безоплатної правової допомоги чи громадських організацій.
Звернення можна залишити анонімно або з ідентифікацією. Ці відгуки збирають, аналізують і передають відповідним органам для покращення якості реагування у майбутньому. Платформа допомагає системно усувати недоліки у роботі служб підтримки.
Процедура подання скарги:
- якщо постраждалий подає офіційну скаргу до прокуратури чи вищого органу, вона має бути неанонімною, оскільки анонімні звернення зазвичай не розглядають;
- після подання скарги особа зазвичай отримує зворотний зв’язок від відповідних органів, що підтверджує прийняття і розгляд її звернення;
- якщо скаргу подано через платформу “Було так” анонімно, це допомагає системі загалом покращувати роботу, але без прямого індивідуального зворотного зв’язку.
Ці механізми допомагають постраждалим отримати підтримку і сприяють підвищенню якості роботи правоохоронних та інших державних органів у питаннях сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
- Як жінка з Іванівки врятувалася від зґвалтування рашистами, зачинивши одного в погребі
Як постраждалі від СНПК можуть отримати матеріальну компенсацію?
Механізм подачі та отримання матеріальної компенсації за сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, наразі розробляє Міністерство соціальної політики. Проте попередньо алгоритм отримання компенсацій від держави матиме такий вигляд:
1.Заповнення заяви
Постраждалий заповнює спеціальний шаблон заяви про отримання компенсації.
2. Розгляд заяви
Спеціальна комісія розглядає заяву та інші матеріали справи протягом 45 днів (за необхідності строк може бути продовжено ще на 45 днів).
3. Рішення комісії
Після розгляду комісія збирається для обговорення справи та винесення рішення щодо виплати компенсації. Комісія буде створена при Міністерстві соціальної політики, хто буде входити до складу комісії, поки точно не відомо.
4. Видача довідки та призначення виплат
У разі визнання особи постраждалою, видається довідка протягом 5 днів з дня прийняття рішення. Після цього постраждалій особі призначається невідкладна компенсація, розмір якої буде визначено Кабінетом Міністрів України.
Важливі нюанси:
- Для подання заяви не обов’язково звертатися до правоохоронних органів.
- Однак, якщо є активне кримінальне провадження, це може пришвидшити процес прийняття рішення комісією.
- Крім того, ми радимо постраждалим подавати цивільні позови в межах кримінального провадження для можливого отримання репарацій у майбутньому безпосередньо від Російської Федерації.
В Україні також діє міжнародний Реєстр збитків, завдяки якому згодом можна буде отримати компенсацію через пережите сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).
Туди може звернутися кожен/а українець/ка, який/а постраждав/ла від такого насильства після початку повномасштабного вторгнення, щоб зафіксувати злочин та збитки. Заяви потрібно подавати в категорію А2.4
Інструкція підготовлена ООН Жінки в Україні та ГО “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” за підтримки Дій ООН проти сексуального насильства під час конфлікту (https://www.stoprapenow.org/).
Дії ООН проти сексуального насильства під час конфлікту підтримують міжагенційний проєкт “Зміцнення національних та місцевих механізмів запобігання та реагування на СНПК в Україні за допомогою багатосекторального підходу, орієнтованого на постраждалих” (“Об’єднані дії для посилення спроможностей постраждалих від СНПК”, (https://ukraine.unfpa.org/uk/StopRapeNow_project_ukr).
Проєкт імплементується UNFPA, Фондом ООН в галузі народонаселення, ООН Жінки, Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Програмою розвитку ООН (ПРООН), Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) у співпраці з Урядовою Уповноваженою з питань гендерної політики (бенефіціар міжнародної технічної допомоги) та Офісом віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Джерело: ZMINA

