Війна і трафікінг: у Києві зібрали міжнародний круглий стіл з протидії торгівлі людьми

У Національній академії внутрішніх справ відбувся міжнародний круглий стіл «Протидія торгівлі людьми в Україні та США: засвоєні уроки та поточні виклики».

Захід об’єднав представників державних органів України та США, міжнародних і громадських організацій, науковців і правоохоронців задля обміну досвідом, координації зусиль та посилення співпраці у боротьбі з одним із найбільш цинічних злочинів сучасності. Організаторами події виступили Національна академія внутрішніх справ, Університет штату Флорида (США) та Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС).

До обговорення долучилися заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик, а також ректор НАВС Руслан Сербін та інші. Усі вони наголошували: повномасштабна війна створила умови, за яких торгівля людьми вийшла далеко за межі «традиційних» уявлень про це явище.

Заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов озвучив тривожну статистику:​«За час повномасштабного вторгнення виявлено 435 фактів торгівлі людьми. Встановлено 221 трафікера (особа, яка займається торгівлею людьми, тобто переміщенням, вербуванням, утриманням або експлуатацією людей з метою отримання вигоди, найчастіше сексуальної або трудової), направлено до суду кримінальні провадження щодо 16 організованих злочинних груп. Тільки Нацполіцією 353 особи визнано потерпілими — серед них 159 жінок, 148 чоловіків і 46 дітей. Тож ми бачимо, що абсолютно кожна людина, незалежно від статі, може стати жертвою», — підсумував Нєбитов.

Також він зазначив, що правоохоронці переосмислюють філософію розслідувань і кваліфікацію дій сутенерів та організаторів онлайн-студій, де експлуатують дівчат у порнобізнесі. Документуючи їхню протиправну діяльність, поліція тепер фокусується на отриманні доказів саме торгівлі людьми — вербування жертв, їхнє передання чи отримання для експлуатації, контроль та всі форми примусу. Особливу увагу при розслідуванні злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, приділяють використанню ІТ: саме онлайн-середовище стає інструментом контролю, реклами й впливу на жертв.

Під час обговорення порушили й питання депортації українських дітей російською федерацією. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив:​

«Система усиновлення українських дітей на території рф набула “промислових потужностей”. Також ми бачимо, що в цьому беруть участь і прийомні батьки на території рф. Ми фіксуємо вимушену паспортизацію, випадки примусової мобілізації вже вивезених дітей. Я хотів би наголосити: депортація українських дітей розпочалася ще в 2014 році. Зараз вони вже досягли віку, коли їх можуть мобілізувати. Я особисто спілкувався з полоненими російськими військовими, які насправді були українцями, і вони зазначили, що не мали вибору — їх примусово мобілізували».

Станом на сьогодні, у межах ініціативи Bring Kids Back UA, в Україну вже вдалося повернути 1359 дітей, розповів Дмитро Лубінець. Це результат спільної роботи з міжнародними партнерами. Серед них, наприклад, п’ятеро українських підлітків, яких вивезли з тимчасово окупованої території Херсонщини до Криму. На місці дітей змушували виготовляти російську символіку, агітувати за державу-агресора, розповсюджувати продукцію серед інших дітей. У разі непокори — обмежували в їжі та воді, ізолювали в підвалах. Наразі всі п’ятеро перебувають під патронатом Благодійного фонду «SAVE Ukraine».

Голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик наголосив на необхідності переосмислення підходів до кваліфікації злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, в умовах воєнного часу:​

«Війна змінила не лише карту України, а й фокус нашої політики у сфері протидії торгівлі людьми. І якщо раніше ми говорили про поодинокі випадки вербування, трудової чи сексуальної експлуатації, то сьогодні ми стикаємося з масовими ризиками системного характеру. У зв’язку з цим ми маємо по-новому дивитися і на правову кваліфікацію злочинів. Торгівля людьми у сучасних умовах часто має ознаки воєнних злочинів та злочинів проти
людяності».

Ілюстрацією таких випадків може бути історія українського військового, захопленого в полон на острові Зміїний. Його утримували в так званому «Дизбаті» в Нижньогородській області, де він зазнав систематичних знущань: полонених змушували виконувати абсурдні фізичні роботи — прибирати величезні масиви снігу, копати футбольне поле, будувати паркани зі снігу. Паралельно — постійні побиття, моральний тиск, погрози сексуального насильства.

Підсумком зустрічі стало спільне розуміння: боротьба з торгівлею людьми в умовах війни вимагає не лише рішень на рівні законодавства чи правоохоронної практики, а й тісної взаємодії між усіма причетними — державою, міжнародними партнерами, громадянським суспільством. Учасники круглого столу наголосили на важливості подальших таких обговорень, які дозволяють не замовчувати складні теми, а шукати конкретні шляхи захисту людей — особливо найвразливіших.

Пресслужба НАВС

Tweet