Пам’яті старшого солдата Дмитра Кравченка

Мріяв відвідати футбольний матч у деокупованому Донецьку

Дмитро народився 5 вересня 1989 року у Борисполі на Київщині. Був наймолодшим із трьох дітей у родині. Навчався у Бориспільській загальноосвітній школі №8 (зараз - ліцей "Основа"), потім вступив до Національного авіаційного університету на спеціальність «Інформаційна безпека». 

"Дмитро - це та дитина, яка ставилася до всього із великою відповідальністю", - згадувала вчителька зарубіжної літератури ліцею "Основа" Олена Коломієць на прощанні із воїном. За її словами, Дмитро ніколи не відмовлявся від завдань - були то навчальні завдання, чи шкільні побутові. І завжди робив усе із посмішкою. 

З дитинства дуже любив футбол. Спочатку відвідував ігри місцевого клубу "Борисфен", а згодом став палким уболівальником донецького "Шахтаря". 

Начальниця управління культури Бориспільської міської ради Ольга Борисенко згадує, що Дмитро не пропускав матчі улюбленої місцевої футбольної команди і мав колекцію квитків на матчі "Борисфена" від часу його заснування. "А найбільшою мрією Дмитра було подивитися футбольний матч на Донбас-Арені у поверненому з окупації Донецьку", - додає Борисенко. 

До повномасштабного російського вторгнення чоловік працював у міжнародному аеропорту "Бориспіль". Після початку агресії почав шукати місце у війську. Йому двічі відмовляли у мобілізації через порушення зору. Але із третьої спроби, у 2023 році, Дмитро таки мобілізувався - його прийняли до лав Національної гвардії. Чоловік вважав за честь захищати Батьківщину від ворога. 

"Він пішов захищати у першу чергу своїх рідних та близьких, свою землю", - зазначив один із його командирів полковник Євген Легенький. 

Спочатку Дмитро був кухарем, однак за необхідності ніколи не відмовлявся виходити на бойові позиції. Вважав, що на війні потрібно робити усе. Тому пройшов навчання у Німеччині та перевівся у межах Нацгвардії до батальйону оперативно-тактичного призначення. Мав посаду стрільця-помічника кулеметника. Воював на Лиманському, Куп’янському, Покровському напрямках. 

Старший солдат Дмитро Кравченко загинув 3 травня 2025 року у бою під Покровськом на Донеччині. 

"Наш Герой був дуже доброю, чуйною, порядною, чесною, спокійною людиною. Він співчував чужому горю, мав відкриту душу. Ніколи не кидав ще не закінчені справи", - сказала Борисенко. 

Командування частини вирішило нагородити Дмитра Кравченка державною нагородою, однак отримати її за життя чоловік не встиг. 

Шана Герою! 

Фото: Бориспільська міська рада, Фейсбук Микола Савчук

За матеріалами Бориспільської міської ради, телерадіостудії "Бориспіль"