У кого кращий індекс медіаграмотності, про що не говорили в телемарафоні, і які фільми «Докудейз» треба подивитися

П’ятниця, 13 червня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «ДМ», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Індекс медіаграмотності медійників, посадовців та освітян

«Детектор медіа» провів чотири хвилі дослідження медіаграмотності українців, а 10 червня презентував додаткове, перше в Україні масштабне дослідження рівня медіаграмотності серед працівників освіти, представників органів державної влади й місцевого самоврядування, а також медійників. Їх «Детектор медіа» провів  у співпраці з UNESCO за підтримки уряду Японії.

«Ми вирішили зазирнути в окремі цільові групи, які потребують особливого фокусу уваги. Обрали три пріоритети — освітяни, медійники та службовці. Адже саме ці групи мають вищу відповідальність за комунікацію з суспільством, ніж пересічні громадяни. Саме ці три групи можуть або підсилювати спроможність суспільства відрізняти правду від маніпуляцій, або погіршувати її», — зазначив програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський під час презентації. І як з’ясувалося, індекс медіаграмотності в цих групах високий — вище середньоукраїнського, що дає трішки надії. Детальні дані досліджень різних груп читайте за посиланнями:

• Індекс медіаграмотності працівників органів державної влади та місцевого самоврядування;
• Індекс медіаграмотності працівників сфери освіти;
• Індекс медіаграмотності працівників медіасектору.

Загальний звіт по трьох категоріях читайте тут.

Що там у марафоні?

Щотижневий моніторинг ефірів телемарафону та Першого каналу Суспільного цього разу припав на 2–4 червня. У ці дні відбувалася велика кількість різних зовнішньополітичних подій за участі України:  переговори української та російської делегацій у Стамбулі 2 червня, того ж дня у Вільнюсі президент Зеленський брав участь у саміті держав східного і північного флангів НАТО, 4 червня у Брюсселі пройшло чергове засідання у форматі «Рамштайн», особливістю якого стала відсутність американського міністра оборони. Крім того, в Польщі перемогою Навроцького завершилися президентські вибори.

Телемарафон приділив усім цим подіям дуже мало уваги, як репортажно (з усіх каналів лише «1+1» делегував власну кореспондентку до Стамбула), так і в експертних обговореннях. Виборам у Польщі телемарафон приділив мінімальну увагу, а канали «Рада» і «1+1» взагалі провалили цю надважливу тему, бо навіть не обговорювали її з експертами. Натомість Перший канал Суспільного більшість із цих подій ретельно висвітлював репортажно — прямими ввімкненнями власних кореспонденток зі Стамбула і з Брюсселя. І всі основні зовнішньополітичні теми активно обговорювалися в гостьових студіях каналу з численними і якісними експертами. Крім того, паритетно залучали до обговорення окремих тем і політиків із влади й опозиції.

Про що ще говорили та про що мовчали в телемарафоні — читайте за посиланням. Коротке резюме моніторингу — тут.

Британські медіа та ШІ

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко побувала на щорічній лондонській виставці та конференції для бродкастерів MPTS і розповідає про враження: «Штучний інтелект — це тепер настільки популярна тема в Британії, що коли я вперше читала програму конференції, то думала, що її сайт зависнув: здавалося, що в жодному з 12 паралельних потоків дискусій узагалі не було тем не про ШІ. Наприклад, ВВС ще півтора року тому розказував, що використання ШІ в них заборонено. Каменями спотикання були нерозв’язані питання авторських прав на контент, на основі якого ШІ створює свій, і безпека корпоративних даних, які персонал завантажує до ШІ. А цього року від ВВС вже виступав програмний директор із генеративного ШІ».

Що ще обговорювали на конференції і де українська телеіндустрія позаду британської, а де попереду — читайте в колонці Галини Петренко.

 Фільми про нашу війну

На щорічному міжнародному фестивалі документального кіно Docudays цього року представлено16 фільмів про нашу війну. Один із них — «2000 метрів до Андріївки» Пулітцерівського лавреата та володаря «Оскара» Мстислава Чернова. Дмитро Десятерик подивився стрічку і вважає, що Чернов зробив неможливе — одночасно антивоєнний і патріотичний фільм.

Цей фільм повен болю, втрат, свинцевої окопної рутини, пише Дмитро, і водночас кожною своєю миттю «2000 метрів до Андріївки» стверджують справедливість і шляхетність того, що роблять герої.

Як знімали фільм, як його монтували, чому він настільки пронизливий — читайте в рецензії Десятерика.

А Лєна Чиченіна сходила на перегляд фільму основної програми фестивалю — «Мілітантропос» і вважає, що його потрібно подивитися в будь-якому разі. Щоб знати. Щоб розуміти. Щоб бути в курсі. Це досить складна, експериментальна стрічка і при цьому захоплива. Лєна пише, що  була  в захваті від звуку, який в українському кіно (можливо, більше в ігровому) часто виявляється слабким місцем. А тут — навпаки, це ціле звукове полотно, яке є значним складником роботи. Звук — це, звісно, не єдина перевага фільму. Про інші читайте в колонці «Антоніни» за посиланням. 

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»