Ліцензії про запас. Чому Нацрада дозволяє новим каналам у цифрі відкладати мовлення

Національна рада з телебачення та радіомовлення проводить конкурси на місця у цифрових мультиплексах і водночас приймає рішення відкласти вихід в ефір каналів, які перемогли торік і позаторік.

Так, наприклад, канал «Уніан-2» (юридична особа ТОВ «Дідживан», позиціюється як приватний бізнес менеджерів групи «1+1» Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко) став переможцем ще на першому конкурсі у державний мультиплекс у листопаді 2023 року. На вихід в ефір, згідно з ліцензією, відводиться рік. Однак наприкінці минулого року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила відкласти граничний термін початку мовлення до закінчення воєнного стану. Для цього регулятор використав процедуру, яка навіть не передбачає винесення таких питань на засідання.

«Уніан-2» — не єдиний мовник, який отримав такі преференції.

Кому Нацрада дозволила відкласти мовлення

«Детектор медіа» запитав у Нацради, яким медіа вона дозволила перенести граничний термін початку мовлення до закінчення воєнного стану.

Станом на кінець травня таких компаній п’ять. Дві — загальнонаціональні. Окрім «Уніан-2» такий дозвіл має і канал «Сонце+» (юридична особа ТОВ «Солар медіа»). Компанія виграла у конкурсі на мультиплекс «Зеонбуду», перевела туди свій основний канал, а запуск «Сонце+» відклали.

Ще три регіональні радіостанції також отримали такий дозвіл. ПП «ТРК «Ефір-Р» — радіо «Накипіло» з Харкова (згідно з реєстром, має ліцензію у селищі міського типу Дворічна у Куп’янському районі Харківської області), херсонське радіо «Ікс он» (має частоту у селищі Велика Олександрівка Херсонської області) та радіо «Свобода ФМ» із Чернігова (має частоти у Чернігівській та Київській областях).

Тобто фактично це три радіостанції з прифронтових територій.

Загальнонаціональні ж канали свої ліцензії отримували вже під час повномасштабної війни, перемагали у конкурсах, де були інші учасники, а тепер законсервували свої місця у мультиплексах на невизначений час.

Що говорять в «1+1»

У пресслужбі «1+1» «Детектору медіа» розказали, що запуск «Уніан-2» планують, а канал зараз на етапі розробки: «Щойно матимемо деталі — повідомимо вам першим».

«Уніан-2» планували як інформаційно-публіцистичний. Однак, відповідно до рішень влади 2022 року (указ президента та рішення РНБО), всі загальнонаціональні інформаційні мовники мають транслювати марафон «Єдині новини». Тому Ярослав Пахольчук, який представляв канал на конкурсі в Нацраді, сказав, що «Уніан-2» поки зосередиться на інфотейнменті.

«Значно вигідніше йти пакетом і домовлятися про пакет каналів, — сказав він. — Ми почнемо з  бібліотечного продукту. Одразу запустимо прямоефірні проєкти інфотейнмент-формату. У перший рік у нас не буде дорогих шоу. Але згодом вони будуть».

За його словами, у 2023 році вже була готова матеріально-технічна база для запуску каналів. Також для цих мовників були підібрані команди. «Нам важливо завершити переговори з правовласниками. Коли будуть ліцензії, ми зможемо завершити переговори. Я очікую, що це питання місяців», — розказував у 2023 році Пахольчук.

Зрештою, запустилися через рік після конкурсу лише два мовники — і не ті бренди, які презентувалися й отримували ліцензії: замість «Віжн-2» та «Віжн-3» запустилися «Світ+» і «Квартал ТВ».

Можливо, формат «Уніан-2» обирали з розрахунком, що торік мали закінчитись активні воєнні дії. Тоді б завершився марафон і на канали повернулися б новини.

Що говорить «Інтер»

Певно, на закінчення війни у цьому році сподівався і канал «Інтер», коли торік брав участь у конкурсі на державний мультиплекс і виграв ліцензію на запуск «Інтер Україна». Тому що під час засідання Нацради член наглядової ради Сергій Созановський і голова правління «Інтера» Олександр Пилипець позиціювали його як канал із новинами, аналітичними програмами, документальними фільмами, серіалами та кіно.

«“Інтер” повертається у велику гру. Ось і вся концепція каналу. Бо наші конкуренти розслабилися. Ми дамо більше життя та вогню», — сказав тоді Сергій Созановський. Менеджери розповідали, що на каналі будуть саме новини. Новини хотіли б повернути й інші канали, де інформаційна складова була сильним брендом, — той же «1+1» та ICTV. Однак між каналами існує домовленість, що на час війни новини можливі лише в межах марафону. Про неї публічно розказував той же Созановський у Нацраді.

Однак передумов до завершення війни, воєнного стану чи активних бойових дій зараз немає. І чи запустить свій новий канал «Інтер» — невідомо. Обізнані джерела «Детектора медіа» розказують, що у медіагрупі ситуація з фінансами кепська і канали навіть затримують платежі за трансляцію «Зеонбуду».

Ліцензію «Інтер Україна» отримав у серпні 2024 року, тому в ідеалі мав би вийти в ефір до серпня 2025-го. «Детектор медіа» звернувся до медіагрупи за коментарем, чи має вона намір запустити новий канал, чи прохатиме Нацраду про відкладення граничного терміну початку мовлення, і чекає на відповідь.

Сергій Созановський також очолює медіагрупу Film.ua, в якої є свій цифровий канал у державному мультиплексі — «Світло». «Детектор медіа» також звернувся до директора з мовлення, дистрибуції та розвитку «Film.ua Broadcasting» Нарімана Гусейнова з запитаннями чи розглядається можливість призупинення мовлення у МХ-7 і чи задоволений канал державним мультиплексом. Наріман пообіцяв відповісти наступного тижня.

У випадку якщо Нацрада дозволить відкласти вихід в ефір ще одній компанії, то у цифрі, яка є обмеженим ресурсом, буде на один канал менше. І тоді на це місце має проводитися конкурс.

За якою процедурою надають такі дозволи

Питання про відкладення граничного терміну початку мовлення Нацрада не виносила на засідання. Тому «Детектор медіа» вирішив з’ясувати, якою взагалі є процедура для розгляду таких питань, і звернувся з запитом до регулятора.

У відповіді за підписом голови Нацради Ольги Герасим’юк ідеться, що на підставі звернень ліцензіатів Національна рада погодила перенесення граничного терміну початку мовлення, визначеного Законом України «Про медіа», до закінчення дії воєнного стану та вичерпання трьох місяців після його припинення або скасування. А керується регулятор «пунктом 5 Розділу ІІ Положення про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану, затвердженого рішенням Національної ради від 18.05.2023 № 349 (зі змінами)».

Однак у положенні, на яке посилається Нацрада, йдеться саме про ті медіа, що мовлять без використання радіочастотного спектра.

«На підставі звернення ліцензіата або суб’єкта у сфері медіа, що здійснює мовлення без використання радіочастотного спектра та за погодженням Національної ради, граничний термін початку мовлення, визначений Законом, може бути перенесено до закінчення дії воєнного стану та вичерпання трьох місяців після його припинення або скасування», — йдеться у положенні.

Радіочастотний ресурс обмежений, тому на користування ним і проводять конкурси, надають ліцензії (наприклад, для цифрового ефіру), відповідно і вимоги до медіа (каналів і радіостанцій), які користуються ним, більш жорсткі.

Ганна Літвіщенко, юристка, яка працює у галузі медіаправа, а раніше керувала юридичним управлінням Нацради, у коментарі «Детектору медіа» пояснила, що у згаданому положенні йдеться: «На підставі звернення ліцензіата або суб’єкта у сфері медіа, що здійснює мовлення без використання радіочастотного спектра». А ліцензіатами є саме медіа, які отримують ліцензію на користування радіочастотним спектром.

«Відповідно, посилання Національної ради на пункт 5 Положення №349 є юридично коректним також і щодо компаній, які отримали ліцензії за результатами конкурсу на цифрове мовлення в мультиплексі МХ-7 — вони є ліцензіатами у розумінні Закону», — каже Ганна.

Такої ж думки й у Нацраді. На уточнювальне запитання «Детектора медіа» у регулятора відповіли, що згадані канали отримали ліцензії і є ліцензіатами.

Також, на думку Ганни Літвіщенко, регулятор може погоджувати відтермінування початку мовлення, не виносячи це питання на засідання. Адже частина друга статті 90 Закону України «Про медіа» встановлює вичерпний перелік питань, що підлягають обов’язковому розгляду на засіданнях Національної ради. І серед них немає питань про погодження або непогодження перенесення граничного терміну початку мовлення.

«Понад те, форма реагування на таке звернення чітко визначена: “Національна рада надсилає лист щодо погодження або непогодження перенесення терміну мовлення”, що не є актом індивідуальної дії у формі рішення. Це свідчить про те, що регулятор у межах своїх повноважень може робити такі погодження без винесення відповідного питання на засідання. Таким чином, з правової точки зору, застосування Національною радою пункту 5 Положення №349 у зазначених випадках є обґрунтованим і відповідає чинному законодавству», — пояснила Ганна.

Чому канали не розпочинають мовлення саме в МХ-7

Але ситуація з відкладенням початку мовлення стосується лише державного мультиплекса МХ-7. З мультиплексами «Зеонбуду» таких історій немає. Канали, які виграли на конкурсі у 2023 та у 2024 році, вже запустилися. І серед них канал «Конкурент Україна» з Луцька.

А у державного мультиплекса є проблема з залученням аудиторії. Він має дуже хороше покриття і доступний у місцях, де не транслюються приватні мультиплекси «Зеонбуду». Однак МХ-7, як уже писав «Детектор медіа», збудований в іншому (метровому) діапазоні, ніж решта цифрових мультиплексів «Зеонбуду» (вони мовлять у дециметровому діапазоні). Тож щоб бачити нові канали, слід використовувати метрову антену, якщо дециметрова не зможе приймати хвилі в метровому діапазоні. А також для налаштувань нових каналів користувачам потрібно запустити на телевізорі або приставці автоматичний пошук. А глядачі з великих міст, які й так мають у цифрі три десятки каналів, не сильно вмотивовані підключатися до державного мультиплекса. У менших містах, навпаки, нові канали були б бажаними. Однак така аудиторія не монетизується, оскільки для продажу реклами використовується телевізійна панель вимірювань. А зараз у часи війни ринок здатен інвестувати лише в дослідження у містах із населенням понад 50 тисяч.

Технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей говорить, що проблеми МХ-7 якраз пов’язані з телевізійною панеллю: «Зараз украй недосконала і викривлена система оцінки методів прийому телебачення, а саме — не моніторяться населені пункти до 50 тис. жителів. У низці областей у населених пунктах 50 тис.+ живе до 25% населення (Тернопільська, Рівненська, Волинська, Чернівецька, Хмельницька тощо). Якщо моніторити лише великі міста, де є кабельні мережі, швидкісний інтернет, 4G тощо, то частка ефірного прийому там буде невеликою. А от у звичайних райцентрах і селах, де живе більшість населення цих областей, ситуація зовсім інша. Платні ОТТ-платформи та кабельне телебачення поступаються безплатному ефіру. На мою думку, якщо ринок зацікавлений у конкуренції між інструментами донесення телевізійної картинки, то систему оцінки потрібно змінювати негайно».

Ринок потребує змін у вимірюваннях і навіть єдиної панелі, яка поєднуватиме перегляд контенту на різних пристроях і платформах. Про це вже неодноразово говорили представники рекламної галузі. Однак у цьому питанні є декілька нюансів. Головний — це гроші, а другий — консолідація ринку (бо навіть щодо спільних вимірювань ОТТ у найбільших сервісів немає одностайної позиції).

А МХ-7 потрібно підвищувати інтерес до своїх каналів, щоб глядачі хотіли до них підключитися. Торік пропозицію мультиплекса підсилив «Megogo спорт». Також Концерну РРТ потрібні платоспроможні клієнти, адже на будівництво мультиплекса був узятий кредит — і ці кошти слід повернути.

У державному мультиплексі є ще два вільні місця, й у травні 2025 року Нацрада оголосила новий конкурс на МХ-7. Однак питання в тому, чи знайдуться охочі взяти в ньому участь. Адже компаній, які готові платити мільйони за трансляцію і не боятися невисоких показників, зараз небагато. І дефіциту на цифрові ліцензії зараз немає. Тому чи візьме хтось участь у цьому конкурсі — питання відкрите. Але на останньому засіданні Нацради, коли проводили конкурс на регіональну цифрову ліцензію в Полтаві, деякі члени регулятора запитували компанію ТОВ «ТРК Еко-ТВ», чому при прагненні розширювати мовлення канал не бере участь у конкурсах на загальнонаціональну цифру. До слова, «Еко ТВ» місця в мультиплексі на Полтаву не отримав.

Тож цього літа дізнаємося, чи братимуть участь регіональні або інші канали у конкурсі на МХ-7, а також чи вийде в ефір канал «Інтер Україна», який отримав ліцензію майже рік тому.