Ядерна війна занадто серйозна справа для Тулсі Габбард. Від надмірної правди до маячні у відеоролику очільниці американської розвідки – Марк Чемпіон
Ядерна війна занадто серйозна справа для Тулсі Габбард. Від надмірної правди до маячні у відеоролику очільниці американської розвідки – Марк Чемпіон

Ядерна війна занадто серйозна справа для Тулсі Габбард. Від надмірної правди до маячні у відеоролику очільниці американської розвідки – Марк Чемпіон

Повторюючи російську пропаганду, глава американської розвідки нещодавно заявила про загрозу ядерної війни на рівні конспірологічного інфлюенсера TikTok, пише Марк Чемпіон у Bloomberg.

Він задає слушні запитання. Чи балотується Тулсі Габбард на нову політичну посаду? Або ж вона лише щойно відкрила для себе жахливий потенціал ядерної зброї і хоче поділитися ним зі світом? Чи-то вона забагато дивиться Russia Today? На думку автора, важко точно знати, що думати після перегляду зображень ядерного Армагеддону від директора національної розвідки США.

Марк Чемпіон переконаний, що відео Габбард явно було заготовкою. Вона відвідала Хірошіму в Японії. Вона щиро говорить на камеру, задумливо дивиться вдалину на тлі прекрасних краєвидів і кадрів жахливих наслідків вибуху ядерної бомби. Втім, три головні тези, які вона озвучила, на думку автора, вразили значно менш.

Ядерна війна занадто серйозна справа для Тулсі Габбард. Від надмірної правди до маячні у відеоролику очільниці американської розвідки – Марк Чемпіон - Фото 1

Перше: ядерна війна – це дуже, дуже, дуже, дуже погано. Надто правдиво, але далеко не ново. Друге: світ зараз ближчий до знищення, ніж будь-коли в своїй історії. Це, на думку автора, не відповідає дійсності. І, нарешті: ядерний апокаліпсис стає дедалі ближчим, бо, на відміну від "нас, людей", глобальні еліти та палії війни мають бункери. А це вже є просто божевіллям.

Марк Чемпіон вважає, що відеоповчання Габбард на рівні початкової школи викликає занепокоєння, хоча і не з тих причин, як задумувалося. Як головний радник з питань розвідки найвпливовішої людини світу, Габбард має доступ до величезних обсягів інформації. Тому викликає занепокоєння той факт, що вона не запропонувала жодних фактів чи нової інформації на підтримку своєї заяви чи обґрунтування, чому вона зробила її саме зараз. Коли вона не описувала жахи ядерних опадів, вона просто повторювала кремлівську пропаганду.

Автор слушно запитує, а чи існує безлика світова еліта, яка просто не може дочекатися, щоб провести решту життя у своїх п'ятизіркових ядерних укриттях, поки їхні маєтки, компанії та яхти горять ззовні? Чи поцікавилася вона думкою своїх колег по уряду? Адже серед них, наголошує Марк Чемпіон, одні з найбагатших людей планети.

Більше того, підкреслює автор, безпосереднє джерело нинішньої ядерної небезпеки неважко знайти навіть без ресурсів розвідувального співтовариства США: путін є єдиним лідером ядерної наддержави, який погрожує запустити свої ракети, а його новий вірний союзник Кім Чен Ин посідає друге місце.

Крім того, за його словами, хоча ми дійсно перебуваємо в новому і тривожно нестабільному світі ядерних озброєнь, потрібно бути свідомим невігласом, щоб стверджувати, що ми зараз ближче до ядерного конфлікту, ніж будь-коли раніше.

Марк Чемпіон нагадує, що під час Карибської кризи 1962 року, однієї з найбільш небезпечних подій часів Холодної війни, США виявили, що СРСР надсилає балістичні ракети з ядерними боєголовками на Кубу, за 90 миль від узбережжя Флориди. У подальшому протистоянні обидві держави привели свої ядерні арсенали на суші, в повітрі й на морі в надзвичайну готовність. Бомбардувальники залишалися в повітрі з ядерною зброєю на борту. Командир одного радянського підводного човна, відправленого в Атлантику, помилково вважав, що його атакують глибинними бомбами, і його довелося вмовляти не стріляти ядерним боєзарядом. Жоден з елементів цього каскаду не відбувається сьогодні.

путін, безумовно, погрожував ядерною зброєю і "навмисно розмиває межі між ядерними, звичайними і підпороговими загрозами", як сказано в останньому Стратегічному оборонному огляді Великої Британії. Його мета – ускладнити управління ескалацією для України та її союзників і, таким чином, змусити їх підкоритися його волі, а не ризикувати ядерним обміном.

Але, як зазначає Марк Чемпіон, за більш ніж три роки війни Україна і її західні союзники неодноразово робили те, що, за словами путіна, вони не повинні були робити, і він не здійснив свої погрози. Йому немає сенсу це робити. Його вторгнення в Україну – це війна за власним вибором; виживання росії не знаходиться під загрозою, тож навіщо самогубство? Той факт, що Японія, єдина країна, яка зазнала ядерної атаки, була серед країн, що підтримують оборону Києва, також мав би змусити Габбард задуматися.

Автор припускає, що Габбард можливо б'є на сполох, щоб дискредитувати зусилля, в тому числі законопроєкт про санкції проти рф, який перебуває в Конгресі в очікуванні зеленого світла від Трампа. Президент США демонструє небажання йти цим шляхом, тому ядерні попередження Габбард можуть мати на меті надати йому зброю, аби протистояти зростаючому тиску з метою покарання путіна за цілком реальне розпалювання війни.

Марк Чемпіон переконаний, що втручання Габбард з відео є жахливою політикою. Для адміністрації, яка справедливо занепокоєна Китаєм як зростаючою військовою і ядерною потугою, поступитися Кремлю у такий спосіб було б самогубством. Адже якщо путін побачить, що може змінити поведінку США і досягти своїх цілей, погрожуючи ядерною зброєю, він зробить це знову. Китай, Іран і Північна Корея уважно стежать за розвитком подій і винесли б для себе такий самий урок.

На думку автора, існують справжні ядерні проблеми, на яких Габбард повинна зосередитися, починаючи з небезпечної долі Запорізької АЕС – найбільшої в Європі атомної електростанції в Україні, яка перебуває під російською окупацією, занедбана і знаходиться близько до поля бою. Так само адміністрація Трампа повинна намагатися відродити договори про озброєння і зрозумілі кодекси поведінки, які допомогли стабілізувати ядерне протистояння часів холодної війни – і хороша американська розвідка буде мати вирішальне значення для цих зусиль.

Допоки американські високопосадовці повторюватимуть кремлівські залякування, ні росія, ні інші ядерні суперники США не матимуть стимулу долучатися до зменшення загрози. Зовсім навпаки, завершує колонку Марк Чемпіон.

Джерело: Bloomberg

Переклад iPress
Источник материала
loader
loader