Сувора необхідність: як росіяни вирішили убезпечити власну авіацію від нальотів дронів

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі 24 Каналу розповів, що аеродроми та літаки не були розраховані на великі додаткові споруди. Це призведе до логістичних проблем – як для літаків, так і для самих аеродромів.

"Це не велосипед витягнути з гаража"

Тимочко додав, що спочатку все проєктували комплексно: літаки й аеродроми створювали одночасно, щоб вони підходили одне до одного. Наприклад, злітна смуга мала відповідати характеристикам літака, а літак – параметрам аеродрому. Це складна система, яку складно оцінити навіть фахівцям.

"А тут ми бачимо появу споруд, які за своєю природою ніколи не мали там бути. Якби вони мали бути – їх би будували ще з радянських часів, як на тих же аеродромах Енгельс, Українка. Тоді не передбачалося додаткових конструкцій чи будівель на їхній території. Якщо хтось думає: "Ну побудують ангари, і все буде добре" – то ні, це призведе до дуже серйозних проблем", – сказав Іван Тимочко.

Він додав, що росіяни матимуть проблеми з логістикою і нові виклики на самих аеродромах. Зокрема, це порушення зв’язку, додаткові загрози та довший час підготовки літака до вильоту.

Вийти з ангара – це не витягнути велосипед з гаража. Це складна й клопітка робота. Тобто ці споруди зводяться не від "доброго життя" і не тому, що росіяни настільки професійні чи унікальні. Це – сувора необхідність,
– наголосив Тимочко.

Аналітики вже виявили 14 місць, де росіяни збудували або будують укриття. Їх видно на аеродромах у Кіровському (окупований Крим), Севастополі, Гвардійському та Саках. У Росії такі роботи тривають у Єйську, Кримську, Приморсько-Ахтарську, на авіабазі Ханська (Республіка Адигея), у Міллеровому, Ахтубінську, Борисоглібську, Курську, Липецьку, а також на базі стратегічної авіації в Енгельсі.