Операція «Павутина». Які технології можуть стояти за атаками українських дронів по аеродромах рф
Масштабна атака українських безпілотників на військові аеродроми у тилу росії, яка отримала кодову назву «Павутина» і була проведена СБУ, стала безпрецедентною за дальністю ураження, складністю логістики та технологічною складовою.
Редакція AIN поспілкувалась з провідними експертами в галузі дронів, які розповіли, що могло стояти за цією спецоперацією.
Що за дрони та як ними керували Більшість експертів сходяться на думці, що ключову роль в цих операціях відіграли FPV-дрони з керуванням через інтернет.
Ярослав Гончар, голова ГО «Аеророзвідка», та Павло Косолапкін, СТО Frontline, зазначили, що якщо у вантажівках?FPV-дрони перевозили вантажівками у модульних будиночках була точка доступу до мережі, оператор міг перебувати будь-де на планеті.
Косолапкін додав, що ймовірно використовувалося open source програмне забезпечення для керування дроном в реальному часі (Mission Planner) та польотним контролером (Ardupilot).
До мережі кожен дрон міг підключатись як окремо (за допомогою бортового LTE-модема, що зв’язується зі стільниковою мережею місцевого оператора), так і застосована маршрутизація дронів, де їхня точка зльоту має вихід до інтернету, а вже від неї йде peer-to-peer?варіант архітектури системи, в основі якої стоїть мережа рівноправних вузлів зв’язок з дронами.
В цій операції, на його думку, найімовірніше був застосований перший варіант.
Представник VTG-Drones, одного з найбільших виробників плат ініціації в Україні, припустив, що міг бути використаний шифрований зв'язок, можливо, навіть з використанням технології LTE або навіть супутникового зв'язку, такого як Starlink.
Це дозволяє керувати виробами з будь-якої точки світу.
Щодо автономності, Ярослав Гончар не виключає залучення штучного інтелекту, якщо дрони були натреновані на розпізнавання об’єктів ураження.
Проте, інші експерти підкреслили, що фінальне наведення на ціль, судячи з відео, виконував оператор, оскільки дрон прицілювався над об'єктом.
Не «рій», а складна скоординована серія Експерти одностайні: дрони діяли окремо, а не як єдина зграя.
Кожен мав власне завдання і керувався окремим оператором.
За оцінкою одного з топ-менеджерів VTG-Drones, автонаведення для таких місій занадто ризиковане.
Ба більше, підхід, за якого для кожної операції створюються спеціалізовані дрони, стає все популярнішим у підрозділах, що працюють «точково».
Зміна правил гри: прецедент атаки та інновації Операція, яку Ярослав Гончар назвав «прецедентом атаки на ядерний потенціал», змінила правила гри.
Представник VTG-Drones додав, що ця операція «змінила навіть геополітичну ситуацію», надавши Україні «цілу колоду козирних карт».
Павло Косолапкін додає, що хоча операція виконувалася в глибокому тилу і не мала прямого впливу на поле бою, деякі підходи, наприклад, запуск великої кількості дронів з рухомої платформи, можуть бути застосовані і ближче до лінії зіткнення.
Він також наголосив, що успіх «Павутини» має підштовхнути до думки, що захист від FPV-загроз має бути на всіх об'єктах в Україні, незалежно від їхнього розташування в тилу.
Щодо інновацій, експерти прогнозують значне натхнення для українських виробників.
Ярослав Гончар очікує активнішого руху в бік автономності та зграйності дронів.
Виробник БПЛА, який говорив на умовах анонімності, додав, що результативність операції стимулюватиме продовження розробок дистанційного керування БПЛА, а також автономного виконання місій.
Він підкреслив, що успіх забезпечений саме поєднанням значної кількості напрацювань українського ОПК, а не однією окремою технологією.
Представник VTG-Drones зазначив, що такі операції стимулюють виробництво дронів під конкретні задачі, що є ефективнішим, ніж масові закупівлі.
Що відомо про спецоперацію «Павутина» 1 червня 2025 року СБУ провела масштабну спецоперацію «Павутина» — атаку дронами-камікадзе на стратегічні авіабази рф.
Було застосовано 117 FPV-дронів, які сховали під дахи будиночків, розміщених на вантажівках.
Ударів зазнали авіабази «Оленья», «Дягілєво», «Іваново», «Біла» та «Українка».
За даними СБУ, знищено або пошкоджено 41 літак, зокрема стратегічні Ту-95МС, Ту-22М3 та літак А-50.
Збитки росії оцінили у 7 млрд доларів.
Операцію готували понад півтора року.

