Санкции на теневой флот РФ, Украине ищут Patriot, суд за покушение на Зеленского: новости дня

Європейців неприємно вразило те, що Трамп розповів про дзвінок з Путіним.

У Сенаті критикують адміністрацію президента США і вважають, що кремлівський господар не відчуває тиску.

Держсекретар Рубіо захищає боса.

Більш того, свіже опитування американців показує, що вони вважають Трампа недостатньо жорстким до Путіна.

Міністерці оборони Литви заяви за підсумками розмови нагадують "заїжджену платівку", а її німецький колега констатує, що Росія не готова іти на жодні поступки.

Тим часом Балтіське море стає ареною битв, а у Польщі напередодні другого туру виборів президента посилюється антиукраїнська істерія.

Європа продовжує санкційний тиск на агресора, шокована "ескалацією з боку Ізраїлю" і ухвалила рішення про скасування санкцій проти Сирії.

Все важливе і цікаве за вівторок, 20 травня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп не тисне на Путіна.

Financial Times пише, що європейські лідери не побачили в президенті США Дональді Трампі готовності чинити тиск на господаря Кремля після його вчорашньої телефонної розмови з Владіміром Путіним.

Вчора ввечері американський президент розповів своїм європейським колегам про зміст розмови з Путіним.

На зв’язку були президентт України Володимир Зеленськом, а також лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Фінляндії та президентка Європейської комісії.

Джерело FT каже, що лідери, які брали участь у телефонній розмові, були "неприємно вражені" описом з боку Трампа результатів його дзвінка з Путіним.

Як зазначає видання, у європейських столицях також побоюються, що Трамп може укласти угоду з Путіним, яка задовольнить максималістські вимоги останнього і суперечитиме інтересам України.

Axios пише, що президент США просив Путіна запропонувати Києву і Європі те, з чим вони можуть погодитись.

Пізніше в Овальному кабінеті президент США повідомив, що не запроваджуватиме нові санкції проти Росії і готовий "відступити" від переговорів між Україною та РФ.

Він каже, що має "червону лінію" у своїй голові щодо переговорів, але говорити про неї не став.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає "позитивним моментом" той факт, що Трамп "почав відкривати канали для спілкування" з російським правителем.

А міністерці оборони Литви Довіле Шакалієне заяви за підсумками розмови нагадують "заїжджену платівку".

"Ми вже мали дуже схожу ситуацію і під час попередніх перемовин", – зазначила вона.

Міністерка нагадала, що попередні переговори оцінювали дуже позитивно і після них висловлювали певні сподівання, але суттєвих змін так і не було.

На її думку, така ситуація навіть вигідна Путіну: "Коли ми говоримо про нинішній процес, йому вигідно тягнути час, імітувати, що ведуться якісь переговори про щось, тим самим вводячи в оману союзників і тягнучи час".

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що розмова президента США Дональда Трампа з кремлівським очільником Владіміром Путіним продемонструвала, що Росія не готова іти на жодні поступки.

Критика Трампа у Сенаті.

Державний секретар Марко Рубіо під час слухань у Сенаті відкинув критику політики адміністрації щодо України і заявив, що президент Дональд Трамп не пішов на жодні поступки Росії.

Сенаторка від демократів Джин Шахін заявляє, що Путін просто грається з Трампом.

За її словами, "через те, що президент Трамп віддав наші важелі впливу, Путін не відчуває тиску, щоб погодитися на припинення вогню в Україні".

Крім того, Рубіо наголосив, що за винятком однотижневої паузи США не припиняли постачання вже затвердженої допомоги Україні.

Держсекретар визнав, що не всі запити українців можна реалізувати і згадав про системи Patriot, "яких, якщо чесно ми не маємо".

"Але ми тісно співпрацюємо з нашими союзниками, які мають певну кількість батарей, які вони могли б надати чи передати у тимчасове користування українцям для захисту, наприклад, повітряного простору Києва чи інших місць.

І ми заохочуємо їх у цьому плані", – сказав Рубіо.

За даними опитування Harvard CAPS/Harris Poll, майже 60% американців вважають, що президент США недостатньо жорсткий з Путіним.

Крім того, те ж опитування показує, що 62% американців підтримують продовження військової допомоги Україні.

Тиск Європи на Путіна.

Поки Дональд Трамп продовжує загравати з агресором і умиротворювати його, Європа намагається посилювати тиск на Росію.

Сьогодні Євросоюз схвалив 17-й пакет санкцій проти Росії.

За словами топдипломатки ЄС Каї Каллас, пакет зачепить, зокрема, майже 200 суден "тіньового флоту" Росії.

"Нові заходи також стосуються гібридних загроз і прав людини", – додала Каллас.

Зокрема, ЄС ударив санкціями по Росії за використання хімічної зброї проти України, за дестабілізаційні дії РФ за кордоном, а також по причетних до порушення прав людини в Росії (представників російської судової влади).

Глава європейської дипломатії також поінформувала про початок роботи над новими санкціями проти РФ.

До речі, сьогодні президент Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн обговорили підготовку 18-го пакета санкцій проти РФ.

Крім того, Британія розширила санкції проти РФ у відповідь на рекордний удар дронами по Україні.

Санкції торкнуться 100 об'єктів у військовій, енергетичній та фінансовій галузях Росії, а також тих, хто веде інформаційну війну проти України.

Балтійське море – арена битв.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Росія навмисно нагнітає ситуацію в Балтійському морі і, в певному сенсі, "мстить" Естонії.

Цей коментар пролунав на тлі інциденту, в ході якого ВМС Естонії намагалися зупинити танкер Jaguar, який проходив через міжнародні води Фінської затоки в напрямку порту Приморськ.

Вважається, що судно належить до "тіньового флоту" РФ.

За кілька днів після цього інциденту російська влада затримала грецький нафтовий танкер, що вийшов з естонського порту і слідував за заздалегідь узгодженим маршрутом у територіальних водах Росії.

За словами Науседи, Балтійське море стає своєрідною "ареною битв".

"У будь-якому разі Балтійське море стає своєрідною ареною битв, і є ризики, що ті чи інші угоди можуть закінчитися досить плачевно: з людськими втратами тощо.

Це усвідомлена політика Росії, яку вони демонструють не тільки на морі, а й на суші, і в повітрі", – наголосив він.

овами Науседи, Балтійське море стає своєрідною "ареною битв".

Минулого тижня винищувачі, які виконують місії повітряної поліції НАТО в країнах Балтії, чотири рази піднімалися в повітря для ідентифікації та супроводу російських літаків, які порушили правила польотів.

А прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про нестабільну ситуацію на кордоні з Білоруссю і попросив дозволу на подальше тимчасове призупинення права на притулок.

"Путін і Лукашенко збирають мігрантів на кордоні з Польщею.

Ми хочемо, щоб наш кордон був непроникним на всьому шляху", – сказав він.

Прем'єр-міністр, виступаючи з трибуни Сейму, попросив дозволу на подальше тимчасове призупинення права на притулок.

Тема міграції – одна з ключових у передвиборчій кампанії.

Щодо антиукраїнських сил.

Антиукраїнський лідер польської партії "Конфедерація" Славомір Менцен висуває кандидатам у президенти Польщі умови підтримки.

Ультраправий політик, який в першому турі президентських виборів посів третє місце з 14,81% голосів виборців, запросив учасників другого туру на бесіду на свій You.

Менцен повідомив, що надасть Рафалу Тшасковському та Каролю Навроцькому, які вийшли у другий тур виборів президента Польщі, восьмипунктну декларацію для підписання, в якій "є важливі для виборців "Конфедерації" теми".

Лідер "Конфедерації" зазначив, що "вирішив допомогти трьом мільйонам своїх виборців прийняти рішення", за кого голосувати у другому турі.

Серед пунктів документа, щодо яких лідер ультраправої "Конфедерації" пропонує кандидатам дати зобов’язання – відмова від підписання закону про ратифікацію приєднання України до НАТО у майбутньому.

Тим часом підтримуваний опозицією кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький висловив готовність до антиукраїнських обіцянок.

Він у своєму X повідомив, що приймає запрошення Менцена.

Угорщина заявила про викриття "ще двох українських шпигунів", а у Румунії проросійський кандидат Джордже Сіміон вирішив оскаржити результати виборів президента.

У Румунії організація, чий глава підтримував одіозного Джорджеску, оскаржила другий тур виборів.

Асоціація "Центр місцевої політики" (CPL) оголосила у вівторок, 20 травня, що "розпочала юридичні процедури" з метою оскарження результатів другого туру президентських виборів.

Асоціацію "Центр місцевої політики" очолює Раду Чюботеа, який опублікував кілька дописів за останні місяці, в яких просував ультраправого Келіна Джорджеску.

Щодо євроінтеграції України.

У ЄС повідомили, що Україна завершила скринінг трьох кластерів у перемовинах про вступ.

За словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, в рамках перемовин про вступ до Європейського Союзу Україна вже завершила скринінг трьох перемовних кластерів: кластер 1 "Основи", кластер 2 "Внутрішній ринок" та кластер 6 "Зовнішні відносини".

Кос підкреслила, що, "якщо ми продовжимо працювати з такою ж швидкістю, як зараз, ми зможемо провести всі скринінги до осені".

"Інтеграція України в ЄС буде ключовим елементом гарантій безпеки після початку мирних переговорів.

Хочу, щоб було зрозуміло, що йдеться не лише про безпеку України, а й про безпеку Європи, Європейського Союзу", – переконана Марта Кос.

Тим часом Єврокомісія, за словами єврокомісарки, запевняє Угорщину, що відкриття кластера 1 "Основи" у перемовинах про вступ України до ЄС дасть Будапешту можливість вирішити усі питання, які у нього є щодо становища угорської меншини в Україні.

"Робота з меншинами або їх захист є фундаментальним, важливим для Європейського Союзу, і це дуже важлива частина переговорів.

Ось чому, на мою думку, було б дуже добре, якби ми могли відкрити (для України) перший кластер "Основи", який дасть Угорщині можливість отримати всі відповіді або вирішити проблеми, що виникають у них щодо їхньої меншини в Україні", – наголосила вона.

Кос нагадує Угорщині, що безпека України і продовження процесу вступу для України також забезпечить довгострокову безпеку в Європі.

Близький Схід.

У ЄС призначили нового спецпредставника з питань Близького Сходу, а також ухвалили рішення зняти економічні санкції з Сирії.

Британія, Франція та Канада "шоковані" ситуацією в секторі Гази.

Решта новин.

Президент України Володимир Зеленський прийняв у Києві кронпринца Норвегії Хокона, який вперше відвідує Україну, а прем'єр Чехії відвідав Ужгород, де зустрівся з українським колегою.

У Польщі передали в суд звинувачення у справі замаху на Зеленського, а у Британії висунули звинувачення другому підозрюваному у підпалі будинку прем’єра.

За даними The Washington Post, адміністрація президента США хоче витратити $250 млн на повернення біженців, зокрема, в Україну, а сват Трампа став послом США у Франції.

Парламент Угорщини проголосував за вихід з Міжнародного кримінального суду.

У фінській школі стався напад з ножем, підозрюваний – учень.

У Німеччині різко зросла кількість злочинів на ґрунті праворадикальної ідеології.