Мав виняткові навички у програмуванні. Згадаймо Владислава Ситенького
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Ситенького.
19 серпня 2024 року загинув 20-річний захисник зі Львова Владислав Ситенький Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Владислав Ситенький народився 20 вересня 2003 року у Запоріжжі. Навчався у Запорізькій гімназії №14 Запорізької міської ради. Здобував освіту в Запорізькому національному університеті.
Зі слів близьких, Владислав демонстрував виняткові навички у програмуванні, також захоплювався кінематографом і кулінарією – готував надзвичайно смачні страви для своєї родини.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F740ebb552c73d67bfe2016876bde9e81.jpg)
Після початку повномасштабного вторгнення РФ родина Владислава переїхала до Львова. Сам він одразу після завершення навчання добровольцем став на захист Батьківщини від російських загарбників. Завдяки своїм здібностям у галузі програмування та техніки досяг значних успіхів у військовій справі, за що неодноразово був відзначений командуванням.
Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України на східному напрямку у складі механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Сухопутних військ Збройних сил України.
Життя захисника обірвалося 19 серпня 2024 року, але повернути тіло воїна вдалося лише у травні 2025 року.
Чин похорону воїна відбувся 16 травня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Поховали захисника на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
У Владислава Ситенького залишилися дві сестри та кохана дівчина.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

