Майже 10 місяців родина сподівалася побачити воїна живим. Згадаймо Олександра Осташевського

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Осташевського. 

На щиті до рідного Костополя повернувся захисник України, старший сержант Олександр Осташевський. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Костопільську міську раду. 

Олександр Осташевський народився 10 листопада 1972 року в селі Соломка, але все життя провів у Костополі. Навчався у школі №4, а згодом у Костопільському будівельно-технологічному фаховому коледжі, де здобув фах маляра-штукатура. Водночас активно займався біатлоном – мав звання кандидата в майстри спорту, десятки грамот, медалей, похвал.

У 1991 році пішов до армії, де отримав звання старшого сержанта. Після служби одружився та влаштувався на роботу – спочатку в КП «Комуненергія», а останні 10 років працював на склозаводі у будівельній бригаді.

У червні 2024 року був мобілізований на військову службу. Служив стрільцем. У липні того ж року під час виконання бойового завдання на Донеччині, зв’язок з ним обірвався. Лише нещодавно офіційно підтвердили загибель Олександра.

У липні 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, зв’язок з Олександром Осташевським обірвався

фото: Костопільська міська рада/Facebook

Життя воїна обірвалося 23 липня 2024 року. Поховали Олександра Осташевського 8 травня на кладовищі «Нове» у Костополі.

«Він був добрий, дуже добрий. Усе життя допомагав людям, навіть коли самому було важко. Любив землю, природу і особливо дітей. Він був нашою опорою. Ми чекали його до останнього…І будемо пам'ятати завжди», – каже дружина захисника Оксана Осташевська.

У захисника залишились дві доньки, дружина, мама, брат і сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.