/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F77ba87c9e9b7369652ce647b389647ed.jpg)
Китай не зміг знайти воду на Місяці з Землі, але в цьому можуть допомогти роботи
Та попри численні місії космічних апаратів та місяцеходів, ці запаси досі не виявлено, тому науковці проводять віддалені дослідження, деякі з яких можна реалізувати навіть із Землі, інформує 24 Канал.
Ще кілька років тому в США було запущено експеримент із радарним скануванням південного полюса Місяця за допомогою так званого радара неузгодженого розсіювання. Це зазвичай використовується для вивчення іоносфери Землі – вимірювання щільності частинок, їхньої температури, енергії та розподілу на висотах від 60 до 1000 кілометрів.
Теоретично, такий радар, у поєднанні з прийомом слабких відгуків наземним радіотелескопом, може виявити воду в місячних породах. Радар надсилає сигнал, а радіотелескоп фіксує його відбиття.
Китайський експеримент зі сканування Місяця
Китайські вчені розвинули цю методику і для свого експерименту використали найновіший іоносферний радар (SYISR) у місті Санья (провінція Хайнань) та 500-метровий радіотелескоп FAST. Радар надсилав сигнал у напрямку Місяця, а FAST ловив відбиті сигнали.
Раніше вважалося, що водяний лід може міститися в місячних породах на глибині 5–7 метрів. На додаток, у вічній темряві кратерів на південному полюсі могли існувати навіть крижані блоки завбільшки до одного метра.
Однак сканування, проведене китайськими науковцями, показало, що вода може бути у зв'язаному стані в породах на глибині від 10 метрів і більше. До того ж її там дуже мало – лише близько 6% від маси породи.
Чому потрібна місія на Місяць
Зрештою результати, які отримали науковці вважаються ненадійними через недосконалість методології. Вони можуть бути помилковими в обидва боки – як недооцінювати, так і переоцінювати кількість води.
Деякі експерти стверджують, що китайський експеримент охоплював лише схили кратерів, і через орієнтацію антен не міг "підсвітити" їхнє дно, де, ймовірно, і зосереджені основні запаси водяного льоду.
На схилах кратерів лід міг випаровуватися через сонячне випромінювання, яке відбивається від Землі, тоді як дно кратерів залишається недоступним для якісного дослідження із Землі.
Саме тому настільки важливо відправити роботизованих дослідників безпосередньо на південний полюс Місяця. Китай, наприклад, планує здійснити місію Chang'e-7 у 2026 році, щоб провести детальне дослідження цих регіонів.
Виявлення води на Місяці може стати стимулом для нової фази космічних перегонів і відкрити шлях до більш масштабних планів, включно з місіями на Марс.

