Ціна солідарності: як по Україні вдарить скасування торговельного безвізу з ЄС
Ціна солідарності: як по Україні вдарить скасування торговельного безвізу з ЄС

Ціна солідарності: як по Україні вдарить скасування торговельного безвізу з ЄС

Ця стаття була підготовлена в межах проєкту PULSE, європейської ініціативи, яка підтримує транскордонну спільну журналістику, у співпраці з 24 Каналом.

Автори: Софія Назаренко (24 Канал, Україна), Андреа Брашайко (Valigia Blu, Італія), Уго Дос Сантос (фрілансер, Франція)

Поки президент США Дональд Трамп розпалював глобальну торговельну війну проти ЄС та більшої частини світу, менш помітна, але стратегічно важлива угода для України може опинитися під загрозою. Вже в червні "торговельний безвіз" з Європейським Союзом може втратити чинність.

Чи готовий Брюссель продовжити його дію і які наслідки це матиме для української економіки – читайте в матеріалі.

Політична чутливість і протекціонізм ЄС у сільському секторі

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз тимчасово скасував митні збори та тарифні квоти на українську продукцію, аби підтримати економіку України в умовах війни. Протягом двох років український бізнес мав змогу безперешкодно експортувати свої товари на внутрішній ринок ЄС. Однак у червні 2024 року ЄС ввів перші обмеження.

Торговельну лібералізацію продовжили ще на рік, але із застереженнями щодо так званих чутливих товарів: м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду.

Ці кроки стали відповіддю на масові протести європейських фермерів, а також тиск з боку урядів країн Центральної та Східної Європи, які стверджували, що український імпорт призводить до зниження внутрішніх цін і загрожує їхнім аграрним секторам.

Рішення про часткове обмеження підтримки було схвалене напередодні виборів до Європарламенту, коли головні політичні сили прагнули втримати симпатії виборців, зокрема, в сільській місцевості. Водночас і цього року продовження вільного доступу для українського бізнесу на ринок ЄС є політично чутливим моментом.

Перезапуск угоди потребує тонкого балансування після понад року фермерських протестів і тиску з боку національних урядів – насамперед Польщі та Румунії, де в травні мають відбутися президентські вибори, а також Франції, Угорщини й Словаччини. Уряди Орбана та Фіцо регулярно виступають проти поглиблення співпраці між Україною та ЄС.

Окрім уже звичних образів протестувальників на польських дорогах, зростання експорту української агропродукції до ЄС дедалі частіше стає предметом суперечок. Україна стабільно нарощує експорт в основних секторах, що породжує занепокоєння серед деяких країн-членів.

У лютому 2025 року міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини закликали повернутися до довоєнних квот на імпорт української агропродукції.

У Франції фермери роками живуть у кризі – як економічній, так і соціальній. У 2024-му країна пережила масштабні протести з блокуванням доріг. Хоча причини обурення різні, угода з Україною – на вустах у багатьох.

Наразі ж фокус у Франції змінився на угоду з МЕРКОСУР (економічний союз держав у Південній Америці – 24 Канал), хоча місцеві фермери досі скаржаться на різницю у стандартах виробництва української продукції.

Між обіцянками та реальною політикою

Загалом, Київ зберігає стриманий оптимізм, попри невизначеність, що триває, і можливе повернення до торговельних обмежень, які діяли до 2022 року. Українські урядовці переконані, що рішення, навіть компромісне, врешті буде досягнуто – адже зрив переговорів став би вкрай негативним сигналом, особливо з огляду на позицію нової адміністрації США.

Як пише Politico, єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен підтвердив, що Єврокомісія планує скасувати "торговельний безвіз" з Україною цього червня. Гансен відкинув будь-яке продовження поточного торговельного режиму, заявивши, що Рада ЄС чітко дала зрозуміти, що можливості для продовження немає.

Адам Шлапка

Міністр у справах ЄС Польщі

Хоча Україна просить продовжити автономні торговельні заходи, країни-члени не можуть цього зробити, оскільки рішення вже прийнято.

Зі свого боку Україна виступає за перегляд частини Угоди про асоціацію, яка регулює торгівлю між Україною та ЄС. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль пропонує продовжити лібералізацію торгівлі до кінця цього року, щоб дати час для консультацій і підготовки української економіки.

"На всіх рівнях ми обговорювали важливість збереження автономних торговельних заходів принаймні до кінця цього року. Це необхідно для того, щоб встигнути внести зміни до статті 29 Угоди про асоціацію та створити механізми, які дозволять нам торгувати з ЄС безмитно", – сказав Шмигаль під час 10-го засідання Ради асоціації Україна – ЄС.

"Ми не переписуємо всю угоду – ми говоримо про кілька тарифних ліній", – сказав в інтерв'ю POLITICO український переговірник з питань торгівлі Тарас Качка, який також був присутній на Раді асоціації. "Завдання полягає в тому, щоб зробити це таким чином, щоб це не стало частиною кампанії, але й не затягнулося надовго", – додав він.

Намагаючись захистити угоду, Київ продемонстрував готовність піти на поступки щодо деяких політично чутливих сільськогосподарських продуктів (зокрема цукру, м'яса птиці та яєць), доти, доки не буде порушено питання ширшого доступу до ринку.

Гансен зазначив, що Комісія працює над новою системою тарифних квот, яка замінить нинішній режим повної лібералізації, але запропонує більш обмежений доступ. Підтверджуючи слова Качки, профільний єврокомісар наголосив, що нова пропозиція однаково буде вигіднішою для України, ніж просто повернення до умов, що існували до вторгнення, в рамках початкової угоди про вільну торгівлю.

Ціна солідарності: як по Україні вдарить скасування торговельного безвізу з ЄС - Фото 1

Карін Карлсбро

Євродепутатка від Renew Europe та постійна доповідачка Європарламенту з питань економічної підтримки та торгівлі з Україною в коментарі 24 Каналу

В Європарламенті є сили, які під тиском потужного аграрного лобі вимагають повернення тарифів на сільськогосподарську продукцію, зокрема цукор, яйця, м'ясо птиці та біоетанол, що є недалекоглядною позицією. Це недалекоглядна позиція, яка ризикує підірвати довгострокові відносини ЄС з Україною. Багато заяв, зроблених під час дебатів, ґрунтуються на дезінформації. Насправді ці продукти не мають значного впливу на ціни на продукти харчування в ЄС.

Перегляд 29 статті: що це означає на практиці

У разі скасування "торговельного безвізу" Україна знову торгуватиме з ЄС за правилами, які діяли до 2022 року, тобто відповідно до тарифів і квот, закладених в Угоді про асоціацію. Це означає, що обсяги безмитного експорту можуть фактично повернутися до рівня 2021 року, коли після перевищення лімітів на продукцію застосовувалися мита.

Саме тому український уряд пропонує переглянути Статтю 29 Угоди про асоціацію, яка регулює зниження або скасування митних зборів на товари, що походять з кожної зі сторін.

Ціна солідарності: як по Україні вдарить скасування торговельного безвізу з ЄС - Фото 2

Тарас Качка

Торговий представник України, заступник міністра економіки під час онлайн-заходу "Чи зупинить ЄС безмитну торгівлю з Україною?", організованого Центром економічної стратегії

Питання між Україною та ЄС стосується виключно сільськогосподарської продукції. І тут ми маємо справжню інтригу – що буде після закінчення автономних торговельних заходів, чи будуть вони продовжені. Єврокомісія задекларувала, що їх не потрібно продовжувати, і ми будемо вести переговори за статтею 29 Угоди про асоціацію. Зараз ми чекаємо на позицію ЄС, яка ще не сформульована.

Європейська комісія підтвердила готовність до консультацій щодо статті 29 Угоди про асоціацію. Речник ЄК Улоф Гілл зазначив, що Брюссель завершує роботу над своєю пропозицією і незабаром передасть її українській стороні.

"Метою цього процесу є забезпечення економічної стабільності та передбачуваності для бізнесу та фермерів як в Україні, так і в ЄС, що сприятиме плавному переходу після закінчення терміну дії автономних торговельних заходів", – сказав він.

Експертка з питань торговельної політики Центру європейської політики Світлана Таран каже, що деякі країни-члени ЄС хочуть запровадити обмеження на чутливі товари. За її словами, це може погіршити умови, які існували до запровадження "торгового безвізу" у 2022 році.

Завдання для України – не допустити погіршення умов і водночас знайти рішення, яке б зняло занепокоєння країн-членів ЄС,
– зазначила експертка.

Аналітикиня вважає, що ймовірним результатом перегляду статті 29 стане компромісне рішення щодо обсягів безмитної торгівлі. Утім, обсяги чутливих товарів, які Україна експортує до ЄС, знизяться.

Вплив на українську економіку

Для Києва цей експорт набагато більше, ніж просто економічна проблема. Він є життєво важливим для підтримки опору та стійкості країни в умовах російської агресії, що триває, та нещодавнього скорочення допомоги з боку США.

Призупинення дії лібералізованої торгівлі між Україною та ЄС може завдати серйозного удару по аграрному сектору України. За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, агроекспортери можуть втратити до 3,3 мільярда євро валютного виторгу, а економіка країни – до 2,5% ВВП до кінця 2025 року.

Через те, що морські порти досі переважно заблоковані й працюють лише для перевезення сипучих вантажів, українські перероблені та фасовані продукти залежать винятково від "Шляхів солідарності". Це призводить до зростання логістичних витрат і зниження конкурентоспроможності, залишаючи виробникам обмежені можливості для адаптації чи диверсифікації експортних маршрутів.

Ціна солідарності: як по Україні вдарить скасування торговельного безвізу з ЄС - Фото 3

Олександра Авраменко

Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу

Якщо ми не зможемо замінити наші традиційні ринки європейськими, деякі з цих продуктів взагалі не вироблятимуться, що вплине на ВВП України. Крім потенційної втрати 2,5% ВВП до кінця 2025 року, буде анульовано прогноз Національного банку України щодо зростання на 3,6%. Саме такий ризик ми маємо. У такому сценарії також скоротяться податкові надходження, а оскільки Збройні Сили України повністю фінансуються з державного бюджету, це послабить наші оборонні можливості.

Водночас Світлана Таран зазначає, що українські аграрні компанії навряд чи зможуть швидко переорієнтуватися на нові ринки та укласти альтернативні контракти. За її словами, критично важливо для бізнесу якнайшвидше вийти з періоду невизначеності, адже ЄС є стратегічним партнером аграрного сектору України.

Минулого року ЄС зберіг позитивне сальдо торгівлі з Україною у розмірі 10 мільярдів євро, а загальний обсяг двосторонньої торгівлі сягнув майже 50 мільярдів євро – нагадування про те, що ці відносини є далеко не односторонніми.

Торговельне майбутнє України: в підвішеному стані між США та ЄС

16 квітня народний депутат України Ярослав Железняк, член партії "Голос", повідомив, що Верховна Рада звернулася до інституцій ЄС з офіційним проханням продовжити режим лібералізації торгівлі. За цю постанову №13143 проголосували 252 народних депутати.

Верховна Рада закликала Євросоюз "невідкладно розпочати та зробити максимально ефективним переговорний процес між Україною та відповідними органами й службами Європейської Комісії щодо внесення змін до відповідних додатків до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині, що стосується взаємних тарифних поступок на імпорт товарів".

Хоча минулого року Європейська комісія пообіцяла провести переговори про ширшу двосторонню лібералізацію торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, цей процес ще не розпочався. Як повідомляє Financial Times, два дипломати ЄС зазначили, що Єврокомісія відклала цю пропозицію, аби не провокувати фермерів у Польщі напередодні президентських виборів 18 травня.

Світлана Таран пояснює, що перегляд статті 29 є досить технічним процесом, який передбачає консультації та переговори між ЄС та Україною. Вона підкреслює, що цей процес може зайняти певний час, і рішення можуть бути прийняті пізніше червня 2025 року.

У разі відсутності "транзитного періоду" різке скасування ліберальної торгівлі може стати серйозним викликом для економіки України, особливо в часи війни, попри обіцянки Трампа "досягти миру якнайшвидше".

Говорячи про Трампа, його команда "зменшила свої апетити" щодо України. Після серії технічних консультацій між українською та американською делегаціями 11 – 12 квітня у Вашингтоні адміністрація Трампа несподівано пішла на поступки. За інформацією Bloomberg, США знизили суму компенсацій, яку вимагають від України в рамках майбутньої угоди про видобуток корисних копалин – з 300 мільярдів до 100 мільярдів доларів.

Про "значний прогрес" у переговорах 16 квітня публічно заявила й перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко, зазначивши, що сторони вже найближчим часом мають підписати меморандум про співпрацю.

На тлі відсутності чіткого й стабільного мирного плану Київ продовжує балансувати в складних переговорах із головними союзниками, намагаючись забезпечити економічне виживання – передумову, без якої неможливий жоден тривалий військовий опір. Тим часом Росія лише посилює тиск: останніми тижнями значно зросла кількість ударів по цивільному населенню.

Таран зазначає, що Україна дійсно залежить від фінансової допомоги від західних партнерів. Однак можливість заробляти на експорті зменшує фінансове навантаження на цих партнерів.

Експорт є важливим джерелом доходу для України, і Єврокомісія розуміє, наскільки він є критично важливим для нашої країни. Єврокомісія конструктивно налаштована на переговори з окремими країнами-членами ЄС і досягнення консенсусу,
– каже Світлана Таран.

Чутки про швидке підписання договору між США та Україною зникли після перенесення зустрічей на вищому рівні в Лондоні 23 квітня, що, очевидно, стало вирішальним для мирного плану Трампа, який лише кількома днями раніше, як завжди, обіцяв великі новини на горизонті.

У зв’язку з уповільненням переговорів, які Вашингтон нав’язує Києву й Москві, економічна угода між США та Україною знову опинилася під загрозою зриву, що підживлює песимізм серед українського бізнесу. Економічна ситуація може погіршитися і в разі, якщо "торговельний безвіз" раптово припиниться через внутрішню електоральну динаміку в самому ЄС.

У цьому контексті особливо показовим є підхід Євросоюзу до торговельної співпраці з Україною. Як зазначає євродепутатка Карін Карлсбро, "актуальним прикладом того, як торговельна політика ЄС може мати реальне значення для України, є поточна пропозиція щодо збереження безмитного доступу для української сталі. У той час як Сполучені Штати нещодавно запровадили 25% тарифи на українську металопродукцію, Європейська Комісія натомість виокремила сталь в окрему угоду".

Вона додає, що позитивне голосування в Комітеті з питань торгівлі Європейського парламенту є сигналом політичної підтримки. "ЄС повинен дотримуватися такого ж підходу, коли йдеться про ширший перегляд Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі", – наголошує Карлсбро.

Теги по теме
Евросоюз
Источник материала
loader
loader