КНР запустила у космос новий супутник-ретранслятор

Космічний апарат на навколоземну орбіту вивела ракета-носій Long March 3B, яка стартувала з космодрому Січан.

мКитай запустив у космос удосконалений супутник-ретранслятор, за допомогою якого здійснюватиметься передача даних та телеметрії, а також керування китайськими супутниками й пілотованими космічними кораблями. Про це повідомляє

Космічний апарат на навколоземну орбіту вивела ракета-носій Long March 3B, яка стартувала з космодрому Січан у південно-західній провінції Сичуань у неділю о 23:54 за місцевим часом (18:54 за Києвом).

Новий супутник-ретранслятор Tianlian II-05, розроблений і побудований у Китаї, є супутником ретрансляції даних другого покоління на геосинхронній орбіті, для якої період обертання супутника дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі – 23 год. 56 хв. 4,1 с.

Він забезпечуватиме ретрансляцію даних та телеметрії для китайських супутників на середній і низькій навколоземній орбітах, а також управління запусками космічних апаратів та відстеження і керування пілотованими космічними кораблями й орбітальною станцією Тяньгун-1.

Раніше, наприкінці березня. Китай запустив іще один супутник зв’язку другого покоління для відстеження та ретрансляції даних – Тяньлянь II-04.

Як відомо, супутники серії Тяньлянь є ключовими елементами космічної інфраструктури Китаю та невід’ємною частиною його космічних операцій, виконуючи роль системи супутникового відстеження та ретрансляції даних. Система Тяньлянь із розміщеними в різних точках навколо геостаціонарної орбіти космічними апаратами забезпечує майже постійну передачу даних із космічної станції Тяньгун-1 під час її обертання навколо Землі.

Перший супутник цієї серії Тяньлянь І-01 Китай запустив у 2008 році. Цей апарат та другий і третій уже завершили свої місії в космосі і вийшли з експлуатації, а ще шість нових супутників залишаються активними.

Космічні апарати Тяньлянь розробляються Китайською академією космічних технологій (CAST). У їх оновленій версії Тяньлянь ІІ використовується комунікаційна супутникова платформа DFH-4, що забезпечує покращену пропускну здатність та вищу швидкість передачі даних, а також термін служби до 15 років.

Зазначається, що остання місія стала 572-м польотом ракет-носіїв серії  Чанчжен (Long March).

Нагадаємо, китайська модифікована ракета-носій Чанчжен-6 (Великий похід-6) успішно вивела на сонячно-синхронну орбіту групу із шести експериментальних супутників Шиянь-27.

Раніше у Китаї запустили 18 супутників інтернет-сузір’я Цяньфань (Тисяча вітрил), що надаватиме послуги комерційного інтернету і конкуруватиме зі StarlinkІлона Маска. Космічні апарати вивела на орбіту ракета-носій Чанчжен-8 Y6.