Мономарафон у 2024 році
Сім’я Габсбургів, яка правила значною частиною Європи триста років тому, не любила ділитися владою. Вона запрошувала до королівської родини лише членів родини, що з часом призводило до накопичення генетичних дефектів, зокрема, божевілля. Частина дослідників вважає, що «закритість» Габсбургів урешті посприяла їхньому занепаду: 80% шлюбів були між близькими родичами.
87% гостей-депутатів «Єдиних новин» — зі «Слуги народу». Це інформація за червень-грудень 2024 року, після того, як марафон покинуло Суспільне.
Політична цензура
З травня 2024 року серед виробників марафону «Єдині новини» залишилося п’ять телеканалів: державна «Рада»,«1+1 марафон» Коломойського(а також Суркіса та Кіпермана), «Інтер» Фірташа/Хорошковського, СТБ/ICTV Пінчука та «Ми — Україна» Ігоря Петренка.
Жоден із них жодного разу за 366 днів минулого року не покликав на інтерв’ю представника «Європейської солідарності». Така координація різних медіа на такому проміжку часу не може бути збігом. Їм очевидно заборонено запрошувати в ефір найпомітнішу опозиційну партію України та другу найбільшу фракцію парламенту.
Це класична, неспростовна політична цензура. Однією рукою Офіс президента Зеленського зібрав п’ять найбільших телеканалів України та заборонив їм запрошувати свого головного опонента (подивімося правді в очі, хто ще міг це зробити?). Іншою рукою, без пояснення причин, — забрав у самих телеканалів Порошенка можливість цифрового мовлення.
До того, як Суспільне покинуло марафон, воно було єдиним телеканалом в «Єдиних новинах», що запрошував представників «Європейської солідарності»: у середньому вісім разів на місяць у 2024 році.
І справа зовсім не в тому, чи подобається вам «Європейська солідарність» — в умовах репрезентативної демократії вона, власне, репрезентує думку частини громадян, тож це їх Офіс президента залишає без права голосу. З іншого боку, якщо вам усе ж активно не подобається «ЄС» — це лише краща причина запросити її представників в ефір. І запитати, наприклад, про ймовірні переговори з командою Трампа чи про дефетизм Олексія Гончаренка.
На жаль, на цій політичній силі апетити Офісу президента не закінчуються. Без Суспільного в марафоні взагалі майже не показують інші партії, крім «Слуги народу».
З січня до травня 2024 року у «Єдиних новинах» було 217 представників інших груп та партій, крім влади. Це близько 43 гостей на місяць, тобто статистично у марафоні принаймні раз на день лунала думка опозиції. Інколи — двічі. Навіть якщо не рахувати «Європейську солідарність», усе одно виходить 35 гостей на місяць.
З червня до грудня 2024 року (тобто після виходу Суспільного) «Єдині новини» запросили 115 представників інших груп і партій, крім влади. Неозброєним оком помітно: за більше місяців марафон запросив значно менше опозиціонерів. І ось вам цікавий факт — це в середньому 16 представників невладних фракцій і груп на місяць. Тобто в марафоні бувають цілі дні, коли в інтерв’ю не лунає жодна думка, крім владної.
Також цікаво, кого саме з «опозиціонерів» кличе влада. У червні, липні та листопаді 2024 року, наприклад, у марафоні жодного разу не з’являлася фракція «Голосу». За всі інші місяці після виходу Суспільного її сумарно покликали сім разів.
Така сумна ситуація не поширюється на групи «Довіра» та «За майбутнє», які, хоч і за кількістю нардепів менші, ніж «Голос», стабільно представлені в марафоні щомісяця. Кожна вдвічі частіше, ніж колеги з «Голосу». Так само «Голос» випереджають безпартійні нардепи. А найбільше — 55 разів — безсуспільні «Єдині новини» давали слово «Батьківщині».
Підбиваючи проміжний підсумок: без Суспільного репрезентація опозиції в марафоні впала на 62%. Якщо рахувати середню присутність за місяць.
Що ж, можливо, марафон не запрошує і багато представників влади, веде таке собі аполітичне мовлення? Ні. З червня до грудня 2024 року «Єдині новини» взяли лише у членів «Слуги народу» 735 інтерв’ю — 105 інтерв’ю на місяць. Ще понад двісті разів давали слово представникам Офісу президента.
Логіку запрошення влади частіше, ніж опозиції, можна зрозуміти. Влада несе більше відповідальності, вона більше представлена у Верховній Раді. Але чи співрозмірні ці величини? Партія «Слуга народу» отримала 43% підтримки на місцевих виборах за багатомандатним округом. Фракція «Слуги народу», враховуючи мажоритарників, складає 57,8% від чисельності парламенту. Проте в марафоні її домінація сягає 87%.
У часи Суспільного владу не запрошували менше, зовсім ні. Але завдяки присутності опозиції «Слуга народу» займала хоча би трохи скромніші 72,5% ефіру.
Тепер же ситуація нагадує стереотипний авторитаризм. Точніше, саме в межах «Єдиних новин» влада абсолютно точно й веде авторитарну політику. Вона наростила свою присутність до абсурдної. Зменшила вагу опозиції до мізерної. Заборонила головних опонентів. І все це в межах п’яти найбільших українських телеканалів одночасно.
Ні в часи Кучми, ні в часи Януковича ніхто ще не досягав такої покори тележурналістів різних каналів.
Універсальні гості
За весь 2024 рік марафон «Єдині новини» провів 18 411 інтерв’ю з гостями, тобто трішки більше півсотні розмов на день. Навіть враховуючи, що його роблять кілька телеканалів, можна лише поспівчувати гостьовим редакторам, які змушені щодня шукати скільки героїв. Чи ні. Адже насправді на третій рік свого мовлення марафон давно випрацював стандартний список запрошених.
За цілий рік участь у місцевих інтерв’ю взяла 2 771 різна людина, тобто, в середньому, значно менш разючі вісім різних героїв на день.
На практиці це означає, що «Єдині новини» вдаються до послуг універсальних експертів. Коли один і той же лояльний до влади політичний коментатор оцінює внутрішню, зовнішню, економічну, культурну й аграрну політику. Один і той же воєнний коментатор дає свої стримані оцінки. Один і той же Михайло Подоляк 175 ефірів за рік озвучує позицію Офісу президента. Проте здебільшого в марафоні звітують.
Якщо ви поглянете на десятку найпопулярніших гостей 2024 року, то помітите дві речі. Перша — зашкалювальні числа: більшість із цих людей статично кличуть у марафон через день, якщо не майже щодня. Друга — превалювання умовних речників: представників Сил оборони чи місцевих очільників. Дев’ять із десяти найпопулярніших коментаторів марафону насправді не «коментують» події. Вони радше повідомляють новини про свої регіони й зони відповідальності, озвучують офіційну позицію, тримаються в оцінках комунікаційних рамок. Лише Олександр Мусієнко, найпопулярніший гість марафону та воєнний коментатор, озвучує особисту, формально незалежну думку.
Звичайно, така ситуація може бути нормальною для державного марафону в умовах війни. Але також вона ілюструє інформаційну цінність і зміст цього мовлення. Ви можете почути в «Єдиних новинах» частину інформації, проте вам доведеться шукати незалежне пояснення в іншому місці.
За 2024 рік ми не маємо достатньо інформації, щоби якісно порівняти цю ситуацію з Суспільним. Але з інформації за листопад і грудень помітно, що там одних і тих самих людей запрошують рідше. І надають перевагу експертам, а не речникам.
Відсутність жінок
Окремо варто коротко згадати про репрезентацію жінок у «Єдиних новинах». За весь рік марафон узяв у жінок 3 089 інтерв’ю. Це 16,8% від загальної кількості гостей.
Суто статистично це означає, що ви можете подивитися п’ять інтерв’ю з чоловіками поспіль і тільки потім побачити інтерв’ю з жінкою. Чи дивитися «Єдині новини» три години поспіль й не побачити жодної розмови ні з ким, крім чоловіків.
Можна стверджувати, що це навіть більша проблема, ніж відсутність у марафоні опозиції. Адже жінок в Україні кількісно більше, ніж прихильників будь-якої політичної сили.
Також українські жінки досі не мають рівного з чоловіками соціального, економічного, політичного статусу. А отже мають власний погляд на речі, власні проблеми. І вони не можуть бути почутими на головному телевізійному майданчику держави.
Серед десятка найпопулярніших гостей марафону взагалі немає жодної жінки. Перша в топі — колишня військова речниця Наталія Гуменюк—[1] посідає сімнадцяте місце.
Ця ситуація потребує розв’язання, адже ми не можемо будувати суспільний діалог без половини суспільства.
Марафону час змінюватися
Тісне коло «своїх» помітно впливає на успіхи телемарафону. Його критикує все більше міжнародних інституцій. Його дивиться все менше глядачів. Йому довіряє все менше людей. Здається, єдине, що тут зростає, — це бюджетні витрати та кількість представників влади.
Марафону час змінитися. Про його закриття говорити немає сенсу, адже, якщо влада досі не відмовилася від свого абсолютистського інструменту, то вже, мабуть, і не відмовиться. Навіть журналістська дискусія про закриття марафону притихла, бо кишеньковий проєкт Офісу президента втратив суспільне значення. Люди навчилися жити навколо нього, як навколо повітряних тривог.
Саме тому «Єдиним новинам» час принаймні перестати бути такими «єдиними». Освіжити коло експертів, збільшити кількість представників опозиції, почати запрошувати «Європейську солідарність», відкрити для себе існування експерток. Перетворити місце для суцільних звітів на місце і для дискусій, хоча б з деяких питань. Створити якусь цінність для півсотні інтерв’ю на день.
Інакше лише занепад.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
