«Мам, я витримав!». Пост Оксани Забужко про полонених розчулив мережі

Перед Великоднем відбувся обмін полоненими між Україною та Росією у форматі 277 на 277 людей. Видатна письменниця, літературознавиця, поетеса, есеїстка, викладачка та політична активістка Оксана Забужко на своїй Facebook-сторінці відмітила про важливу роль жінки у війнах і як вони лишаються за кадром. Про це повідомляє «Главком».

«Другий день не йдуть мені з голови сценки з передсвяткового визволення полонених, де несподівано проявилась одна дивовижна річ. Либонь, тому, що хлопці цим разом підібрались переважно молоді, а в полон утрапили й зовсім, уважати, дітваками – в тому віці, коли «головний дорослий» у житті чоловіка, той, перед ким подумки звітуєш і від кого прагнеш заслужити похвалу, – це ще мама, – на цій стихійній «вибірці» кілька разів повторилось у телефони випалене крізь сльози, з дитячою щирістю:

– Мам, я витримав! Я все витримав!

– Мам, я видєржал! Я продєржался!..», – пише літературознавиця.

Вона продовжує, що цей «звіт» своєму «головному дорослому» свідчить про найголовніше – зміну часу і контексту, в якому він існує. Тепер не так важливо матері знати чи її син «поїв і в шапці», а натомість важливо, що він вистояв, протримався та не зламався: «Мам, ти можеш мною пишатись! – ось що вони насправді кричать у телефони, тільки-но ступивши по трьох роках на рідну землю».

«Ми звикли повторювати, з ХІХ-го століття, що війни виграють учителі і священики. І це правда, але не вся. Їх виграють – і може, навіть насамперед – ще й жінки, які лишаються за кадром: в чиїй владі зробити з хлопчика як воїна, так і ухилянта», – заявляє письменниця.

Вона додає, що після розмови з неназваним генералом НАТО, який служив 1990-ті на Балканах, ставить вкрай критично до популярного слогана західного феміністичного руху про те, що у війни не жіноче обличчя. Вона відмічає, що обличчя у війни є й жіноче, як і у всіх видах людської діяльності, натомість його треба розгледіти, а це – задача непроста.

Також 19 квітня під час великого обміну полоненими між Україною та Росією, сталася зворушлива подія. У автобусі для звільнених полонених зустрілися мати й син, які не бачили одне одного понад три роки.