Пам’яті спортсмена, лейтенанта ЗСУ Павла Унгуряна

За роки повномасштабної війни пройшов шлях від водія до командира роти 

2 квітня 2025 року, перед початком чвертьфінального матчу Кубка України з футболу на стадіоні ФК «Буковина», перший символічний удар по м’ячу виконала із маленьким сином Інна Унгурян - дружина загиблого Героя, фаната Павла Унгуряна. Так футбольний клуб вшанував пам’ять загиблого на початку січня 2025 року бійця із Буковини. 

Павло народився у селі Комарівці Сторожинецької громади Чернівецької області. Із дитинства захоплювався спортом.  

- Із малих років Павло ганяв у футбол, волейбол, плавав у річці, вправлявся на турніках, проводив час із друзями, яких у нього було дуже багато. А Україна для нього завжди була на першому місці, - пригадує батько.

Після школи хлопець навчався на факультеті фізичної культури, спорту та реабілітації Чернівецького університету.  

- Павло був гордістю нашого факультету та всієї спортивної спільноти. Він здобув звання Чемпіона України серед юніорів із панкратіону, багаторазово ставав чемпіоном області, демонструючи наполегливість, силу духу та відданість улюбленій справі. Протягом восьми років наполегливо тренувався в місті Сторожинець і досяг звання кандидата в майстри спорту з панкратіону, - написали на сторінці факультету фізкультури ЧНУ в Фейсбуці.

У перші дні повномасштабного вторгнення Павло добровільно долучився до лав ЗСУ. Він став водієм у 107-й бригаді ТрО. Дружина бійця Інна пригадує, що чоловік ще до початку великої війни казав, що долучиться до війська в разі повномасштабного вторгнення.  

- Свою країну він любив понад усе. Казав, його нічого не зупинить, бо має сім’ю, рідних та країну, яку повинен захищати, – зазначає Інна.

У грудні 2022 року під час виконання бойового завдання в районі селища Курдюмівка на Донеччині Павло успішно вивів свій підрозділ із ворожого оточення. 

- Тієї ж зими активно проявив себе в обороні Нью-Йорка Бахмутського району. Навесні 2023 року зацікавився БпЛА та став пілотом підрозділу «Сапсан» 94-го батальйону 107-ї ОБр ТрО. З його допомогою було знищено чимало ворожої живої сили та техніки. Наприкінці літа 2023 року успішно завершив навчання, отримав первинне офіцерське звання та став командиром взводу. Взимку 2023 року брав участь у бойових діях на околицях Часового Яру, біля Богданівки. Саме там очолив групу та успішно виконав завдання із зачищення раніше втрачених позицій. Через декілька місяців став командиром 3-ї механізованої роти 94-го батальйону 107-ї ОБр ТрО, - розповідає Владислав Стойка, автор петиції про присвоєння Павлу Унгуряну звання Героя України.

У 2024 році у подружжя народився син, якого назвали Дмитриком. Павло встиг побачити сина, взяв відпустку та побув із сім’єю місяць. На початку 2025 року знову вирушив на фронт. 

- Це дало йому ще більше мотивації захищати країну. Зараз можу сказати, що він - найщасливіша людина, бо бачив свого сина, знав його й любив. Сину пощастило менше, бо він не буде пам’ятати свого батька, адже дуже маленький. Але ми донесемо до нього пам'ять про батька. Коли я дізналася про загибель Павла, то пообіцяла, що наш син буде ним пишатися, – каже Інна.

9 січня під час виконання бойового завдання на Купянському напрямку ворожий дрон обірвав життя 27-річного бійця.

Павла Унгуряна поховали у рідному селі Комарівці 14 січня 2025 року.

За час служби військового нагороджували відзнакою начальника регіонального управління Сил територіальної оборони «ЗАХІД».

Наразі петиція про присвоєння йому звання Героя України набрала необхідні 25 тисяч голосів і чекає на розгляд.  

Вічна слава і шана Захисникові!

Фото з відкритих джерел