ПЕН проголосував залишити Юрія Винничука в своїх рядах. Свято мізогінії та його дійові особи поіменно

Написати про кипіння в ПЕН-клубі ми збирались ще місяць тому, коли до Антоніни почали доходити чутки (та і публічні красномовні натяки), що всередині клубу йде запекла дискусія. Але все ж вирішили потерпіти до фінальної розв'язки цього кипіння — загальних зборів організації. Вони відбулись. Проголосували за те, щоб не виключати зі своїх лав письменника Юрія Винничука.

А тепер все по порядку для тих, хто забув або і не знав.

Спочатку був скандал. Журналістка Катерина Родак звинуватила викладача Львівського університету в домаганнях.

Як реакція на тему викриття домагань викладачів до студенток письменник Юрій Винничук пише ностальгійну колонку для видання «Збруч». Ми докладно розбирали, чому цей текст насправді є ганебно мізогінним і таким, що виправдовує домагання до студентів. Ба більше, займається віктімблеймінгом. Чому не може бути подвійних сенсів в статті навіть незважаючи на приписку автора про те, що він начебто все це не підтримує. Це як в дитинстві під час гри у схованки ти стоїш перед очима своїх друзів і кажеш «чік-чік, я в доміку» і типу тебе не видно, вважайте, що я заховався. Але ж ні. Ось ти де, прямо перед нами.

Далі літературний клуб «ПЕН Україна» заявляє про виключення зі своїх лав Винничука за підтримку харасменту. Це рішення було ухвалено бордом організації, лише виконавчим органом. Президентом клубу є філософ Володимир Єрмоленко. Весь же список налічує 173 члени (89) і членкині (84).

Офіційне визначення, що таке ПЕН-клуб: PEN Ukraine, від англ. PEN, «ручка», абревіатура від англ. Poets, playwrights, Essayists and Novelists, «поети, драматурги, есеїсти, романісти») — українська громадська організація, створена з метою захисту свободи слова та прав авторів, сприяння розвитку літератури та міжнародному культурному співробітництву. Входить до мережі національних центрів Міжнародного ПЕН.

«Збруч» тим часом взявся «відбиватися» від звинувачень у публікації мізогінних текстів. І не знайшов нічого кращого, як спитати у ШІ, чи були в тексті Винничука ознаки мізогінії. Спитав і радісно повідомив публіці, що штучний інтелект нічого такого не знайшов. Антоніна тоді і собі потеревенила з тим самим візаві, щоб довести, що це маячня, а не аргументи. 

Тим часом в закритій переписці членів ПЕН-клубу в той момент вже провернули ключа в замку скрині Пандори. 

В цьому моменті починається наше улюблене: плітки, чутки, витоки інформації. Можна вважати, що ми такий собі Джефрі Голдберг, якого додали до закритого чату високопосадовців США. Якщо ви раптом не в курсі, хто це, то можна почитати тут.

Шановне літературне панство, звісно, наполягає на тому, що все це вируюче гівно не має бути оприлюднене. Але, по-перше, Антоніна вважає це суспільно значимою темою (бо кожен перший в тому списку — суспільно значима особистість). По-друге, воно все одно шматками вилітає з різних боків, і зібрати пазл вже не так і важко.

Отже, Олексій Панич, філософ, перекладач, літературознавець та громадський діяч, започаткував гілку переписки, в якій пішла жвава дискусія: з якого такого милого борд організації виключив Винничука з їхніх лав. Нічого такого неприйнятного він не написав. То все «травмовані жіночки, які не вміють читати художні тексти».

Причому всі, хто описує стиль спілкування філософа Панича, інакше як матюками не можуть сформулювати. Інтелігентні освічені літератори всі, як один (одна) починають лаятись, коли пригадують манеру і зміст висловлювань Панича. І про це варто пам'ятати, коли ми тепер бачимо його публічні коментарі:

Підтримати позицію топікстартера в переписку прийшли: Андрій Курков, Андрій Бондар, Віталій Портников, Ярослав Грицак, Микола Рябчук, Сергій Жадан. Правда ж, список вартий того, щоб ми всі про це знали?

Останній навіть заявив, що вийде з клубу, якщо тут виключають із лав за такою неприйнятною процедурою. Тобто позиція Жадана була не по суті звинувачень Винничука, а по процедурі виключення.

Водорозділ подальшої дискусії, яку за словами різних її учасників інакше як срачем назвати не можна, пройшов в цілому по гендерному принципу. Переважна більшість жінок взялася доводити решті, що Винничук — таки мізогін. Переважна більшість чоловіків — що треба читати тексти геніїв не дупою, а головою.

Хоча мусимо наголосити: більшість не дорівнює «всі». Були чоловіки, які встали на бік здорового глузду. І раз вже ми називаємо тут прізвища, то дамо і тих, хто захищав жінок в тому «чаті»: Артем Чапай, Артем Чех. В фейсбуці також висловився Дмитро Крапивенко, який не любить «комсомольські зібрання», але виключення з лав клубу Винничука підтримує. З коментарів під різними дописами також очевидно, що в цьому мініклубі і Володимир Аренєв та Олександр Михед.

Тема виключення письменника з ПЕНу в переписці почала відходити на другий план. Срач вже йшов світоглядний. Солірував у темі віктімблеймінгу з рефреном «сама винувата» саме пан Панич. Хоча і хор підтримки мав чималий і з не менш шокуючими заявами.

В якийсь момент почали обговорювати сенс існування української гілки міжнародного ПЕН-клубу, якщо в лавах люди з такими радикально різними світоглядами. Що цей «елітний гурток» тоді захищає, який саме світогляд: патріархальний чи сучасний?

І от нарешті ми підходимо до розв'язки. Фурункул луснув і з нього почало сочитися. ПЕН-клуб провів загальні збори. Таємним голосуванням вирішив, що не виключатиме зі своїх лав Юрія Винничука за текст на «Збручі» і сенси, які він в ньому задекларував.

Але не в тому новина. Бо наявність мізогіна в цій організації тепер її не спаплюжить. Бо ми вже знаємо, що в ПЕН-клубі просто більша половина таких. І навіть не через голосування: “за” виключення проголосували 42 особи, “проти” — 74 особи з 116 зареєстрованих.

В соцмережах з'явилися цитати учасників цих зборів. Їх опублікувала членкиня клубу Софія Челяк. Після того, як ми вже чули зміст висловлювань людей в переписці, ці слова нас шокувати вже не могли. Але межі довершеності в цій справі немає. 

Ось сам пост:

А ось цитати, частина яких належить саме Олексію Паничу, хоча є і слова Віталія Портникова, вислови Євгенії Чуприни та Галини Шиян (а отже це вже не протистояння «чоловічої» та «жіночої» частин організації, як здавалось від початку, ще до зборів):

Людина, свідчення якої, на думку Євгенії Чуприни (вона сама визнала в коментарях своє авторство), ненадійні — це Катерина Родак. Журналістка, яка заявила про домагання викладача Йосипа Лося. Вона зачитувала цитату з колонки Винничука на засіданні етичної комісії Львівського університету, коли там ухвалювалось рішення про звільнення викладача. Зачитувала саме з метою продемонструвати, що навіть мізогіни підтверджують факти домагань Лося до студенток.

Згодом, у суперечках, чи підтримав Винничук своєю колонкою таких, як Лось, він використовував ім'я Катерини Родак, як доказ того, що колонка була «проти домагань», адже після цитати з його тексту Лося звільнили з роботи.

Так що, якщо ви не зрозуміли там, то все заслуга захисника жінок Юрія Винничука, що гуру гарасмента отримав по заслугах.

Але що ми бачимо? Катерина Родак не погоджується з такими аргументами письменника! Напевно, вона «ненадійний свідок». Згідно цитати Євгенії Чуприни, звісно.

А ось і обговорення під постом Софії Челяк, де серед цитат є цитата Євгенії Чуприни. 

Це як доказ того, що нам всім важливо знати, чиї книжки ми читаємо, до чиїх думок прислухаємось. Поки що наші літератори відкривають для себе одне одного. Ми ж спостерігаємо і ставимо собі зарубки.

Поїхали далі. Ми ще не всі цитати із загальних зборів проаналізували.

Ми вже розуміємо, що не буде «жіночого ПЕНу» і «чоловічого ПЕНу», бо людей розділила не стать, а світогляд.

Звісно, що після того, як все вилилось на публіку, ми зараз спостерігатимем «Срач літераторів 2.0», але вже в просторі соцмереж. І не тільки срач, але і дискусія про засади самого ПЕН-клубу, в якому, як з'ясувалося, зібрані люди із несумісними поглядами.

Саме світоглядна дискусія точиться під постом Володимира Єрмоленка, який вимушений констатувати саме такі результати голосування літераторів попри те, що саме він від початку ініціював виключення Винничука з ПЕН-клубу.

Переважно дискутують щодо «свободи слова літераторів» і щодо відповідальності цих літераторів за свої слова.

При чому більшість, яка підтримала Винничука місцями аргументує свою перевагу через вивищення. Мовляв, ті, хто проти Винничука в ПЕНі — незрозуміло хто. Ба більше. Напевно, вони отримали своє місце в елітному клубі через статеві стосунки з обраними (тими самими, кому можна домагатися підлеглих та студенток).

Ось слова Софії Челяк:

А ось підтвердження риторики учасників зборів.

Ми переконані, що це тільки початок, і надалі це ще більше виплескуватиметься.

Ілларіон Павлюк вже заявив про свій вихід з лав організації. 

Впевнені, що перед дилемою «а чи не кинути всю цю контору к такій-то матері» стоять зараз багато літераторів.

Якщо вам, як і нам, цікаво, а хто саме є членами клубу, то Вікіпедія нам всім у поміч.

А не-ПЕНівці шукають прізвища, з ким із «моральних авторитетів» синхронізуватися, а з ким не сідати в полі.

Тож ми тут вам імен вже накидали. Всі вони опинилися в тій чи іншій стороні з різним ступенем згоди з позицією. І це очевидно, що не списки, «кого ми сьогодні не любим, а кому аплодуєм». Просто завжди цікаво знати позиції тих, за чиєю творчістю слідкуєш. Через призму яких поглядів формуються їхні тези. Вітаю нас із вами з тим, що все стає трохи ясніше.

Ну і тримайте наостанок коментар дня, який ми колективно призначили квінтесенцією рішення ПЕН-клубу.

І свіжий мемчик від Олеся Барліга з фб-групи «Літсрач».