На Чернігівщині відбулося прощання з трьома захисниками

Прилуки були в жалобі.

У Соборі Різдва Пресвятої Богородиці відбулася церемонія прощання з 41-річним Олександром Пироженком, воїном-захисником України, який загинув у боротьбі проти російського агресора, повідомили в Прилуцькій міській раді.

5 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Піщане Покровського району Донецької області Олександр із позивним «Пирожок» загинув, залишаючись вірним присязі та рідній землі, повідомило видання «Град Прилуки».

Олександр Пироженко народився 10 серпня 1983 року в селі Малківка на Прилуччині.

Навчався у Прилуцькій школі №13 до 8 класу.

Завершив середню освіту в рідному селі.

З дитинства відзначався активністю та наполегливістю.

Захоплювався технікою та прагнув власноруч розбирати й збирати різні механізми.

Після школи доля привела Олександра в Прилуки, де він знайшов себе і свою справу.

У 2001 році закінчив Прилуцьке професійне училище №34, здобувши спеціальність «електрогазозварювальник».

Відслужив строкову службу в армії.

Після цього понад 10 років працював помічником друкаря на підприємстві «АІР-поліграф».

Військовий шлях Олександра розпочався у 2014 році.

Тоді він вступив до лав Збройних сил України, щоб захистити цілісність держави.

У 2015 році отримав статус учасника бойових дій і нагрудні знаки «Учасник АТО» та «Ветеран війни.

Учасник бойових дій».

Після повернення до мирного життя працював у ТОВ «Алітоні».

Під час повномасштабного вторгнення Олександр знову приєднався до лав захисників.

Виконував обов’язки солдата механіка-водія 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини.

У глибокій жалобі залишилися рідні військовослужбовця: мама Світлана Володимирівна, сестра Тетяна Віталіївна, дружина Тетяна Миколаївна, доньки Анна та Софія, друзі, знайомі.

Олександр Пироженко.

Діма Єфімов: - Побратиме, Вічна та Світла пам’ять Тобі.

Герої ніколи не зникають.

Вони завжди в Небесному строю!.

Танковий батальйон 32 ОМБР: - На жаль, новини не завжди бувають добрими..

Нещодавно під час виконання бойового завдання загинув наш побратим.

Солдат Пироженко Олександр - він був сміливим воїном і надійним побратимом, сміливо йшов у бій та завжди виконував поставлені завдання.

На жаль, останнє завдання він виконав, заплативши найвищу ціну - своє життя..

Висловлюємо щирі співчуття його рідним та близьким.

Ми будемо пам’ятати Олександра і обов’язково помстимося!.

У Плисківській громаді - подвійна втрата.

Тут втратили двох захисників - 42-річного Геннадія Кадігроба та 32-річного Сергія Гриня.

У громаді 24, 25 та 26 березня оголошені днями жалоби.

Житель села Плиски Геннадій Олександрович Кадігроб загинув 17 березня 2025 року під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.

Геннадій Кадігроб народився 23 серпня 1982 року.

15 листопада 2024 року був призваний на військову службу.

«Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати, проте світлі спогади про Героя завжди будуть сильнішими за смерть..

Герої не вмирають! Вічна слава й пам’ять Герою!», - повідомила голова громади Марина Вірко.

Віталій Золотарьов: - Вічна пам’ять Герою.

Він був доброю людиною.

Наталія Валова: - Царство небесне, тобі Геночка! Немає більшої любові, ніж той, хто покладе душу за ближніх своїх.

Ти герой! Душу свою віддав за нас.

Я вірю, що ти зараз з Господом.

Ти був світлою людиною з великим щирим серцем.

Низький уклін тобі, Герою.

Ти став птахом, який полетів на небо..

Вічна пам’ять.

Геннадій Кадігроб.

Також під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України загинув ще один житель села Плиски – Сергій Сергійович Гринь.

«Плисківська громада розділяє разом з рідними і близькими цей біль, схиляємо голови та підтримуємо родину Героя у час скорботи.

Немає нічого страшнішого і болючішого, ніж втрата рідної дитини! Неможливо знайти слів підтримки, щоб хоч трохи полегшити біль батьків.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!», - висловила співчуття Марина Вірко.

Ірина Аракелян: - Моє серце на шматки..

Я не хочу вірити, що більше ніколи не почую твій голос, твій сміх..

Мій брат Гринь Сергій Сергійович з позивним «Добрий» загинув 20 березня 2025 року.

Героям Слава! Люблю ❤️.

Віра Олефіренко: - Позивний Сергія ,,Добрий’’- відповідає на 100 відсотків.

Він таким і залишиться в нашій пам’яті.

Жаль, сум, гнів і ненависть до ворога.

Царство небесне та вічна пам’ять полеглому Герою.

Щирі співчуття рідним і близьким.

Катерина Юрченко: - Нестерпний біль..

Ніяк не віриться, що ця така чудова дитина вже не повернеться до рідних, до рідного села.

Цей хлопець був як приклад для наслідування: покладистий, співчутливий, привітний, товариський, добрий до людей.

Щирі співчуття рідним та близьким.

Вічна світла пам’ять тобі, Сергійку!.

Ніна Чміль: - Не маю слів..

Наша родина в жалобі разом із родиною Сергія.

Дякуємо, Сергію, за сміливість, за позицію, за самопожертву.

Неймовірний біль втрати.

Батькам низький уклін за сина.

Сергій Гринь.