Борись за них так, як вони боролися за тебе: чому важливо ходити на акції у підтримку полонених

У цьому матеріалі 24 Канал розповість, як проходять такі акції. А також ми поспілкувалися з рідними військовополонених і тих, кого вдалося визволити з російської каторги. Вони розповіли, куди звертатися, якщо хтось з близьких потрапив у полон, а також пояснили, чому кожен з нас має боротися за тих військових, які ціною власної свободи захищають нас від окупантів.

Одним із найефективніших способів підтримки є участь в акціях на підтримку полонених. В Україні діє Асоціація родин захисників Азовсталі, яка організовує заходи в різних містах, щоб нагадувати про військовополонених та наголошувати на важливості боротьби за їхнє звільнення.

Чому акції на підтримку військовополонених важливі та потрібні

Мар'яна Сіра, одна з організаторок ініціативи Free Azovstal Defenders, знає як це – жити в невідомості. Її чоловік, Святослав Сірий, військовослужбовець бригади "Азов" із позивним "Хоробрий", пробув у полоні рік. Зараз воїн вже вдома. Дівчина пригадала свій перший вихід на акції під час оборони Маріуполя.

Нас виходило реально по п'ять, десять людей, усі рідні. Понад рік нас була така стабільна кількість людей, проте більшість проходили осторонь, байдуже ставлячись до цього,
– розповіла Мар'яна.

Мар'яна Сіра на акції у Львові / Фото Анни Сікорської

Тепер, коли її чоловік повернувся, Мар'яна все одно продовжує боротися. Навіть з двомісячною дитиною вона виходить на акції, бо розуміє: ті, хто досі в полоні, не мають іншого голосу, крім нашого.

Ми бачимо, в яких умовах вони сидять. Те, в якому стані повернувся мій чоловік, і те, що він розповів… Шкода, що він не може сказати це публічно,
– сказала дружина захисника.

Ці слова нагадують про головне: кожен день у полоні – це нові страждання. Поки ми вагаємося – чи йти на акцію, там, у підвалах та колоніях наших військових катують.

Також важливо розуміти, що підтримка військовополонених не обмежується лише акціями. Якщо ви не можете бути присутніми фізично – долучайтеся до підготовки. У соціальних мережах, зокрема у Львів Family Azovstal, регулярно з'являються анонси малювання плакатів та інших ініціатив.

Акція на підтримку військовополонених / Фото Анни Сікорської

Чи варто писати FREE AZOV на зупинці, машині тощо

Мар'яна Сіра закликала не займатися промоцією вандалізму, адже він не приносить жодної користі, а виглядає жахливо. Якщо ж ви хочете долучитись до підтримки військовополонених, однак не можете відвідати акцію, то зробіть це в інший спосіб.

Кожен може намалювати плакат і поставити фото у кав'ярні, машині чи в офісі. Зробіть репост акції у соцмережах, попросіть друзів долучитися до подібних ініціатив. У різні способи кожен з нас може стати голосом тих, хто потрапив у полон чи зник безвісти.

Чому кожен з нас має підтримувати військовополонених

Ірина Белоус, одна з учасниць акцій, чітко формулює позицію: "Наш обов'язок – показувати та кричати всьому світові про ситуацію, яка склалася".

Вона наголошує, що не соромно прийти на акцію вперше. Не соромно прийти без плаката. Не соромно не знати, як поводити себе на акції, якщо ви на ній вперше. Соромно – продовжувати мовчати, і ховати очі проходячи повз акцію, думаючи, що ви нічим не можете допомогти.

Ірина Белоус на акції у Львові / Фото Анни Сікорської

Це наш обов'язок та мінімальне, що ми можемо зробити для тих, хто в полоні. Важливо не лише допомагати живим, але й пам'ятати про полеглих і кричати про полонених,
– підсумувала Юлія Кость, одна з учасниць акцій.

Кость Юлія на акції у Львові / Фото Анни Сікорської

Найкращий спосіб залучити інших – показати власний приклад. Запрошувати друзів, рідних, знайомих. Також залучати медійних особистостей, які можуть донести цю тему до ширшої аудиторії.

Юлія додала, що на акціях у Києві бачила багато популярних людей: Надю Дорофєєву, Мішу Лебігу, Vivienne Mort та інших. Дівчина наголосила, що вони зобов'язані показувати такий приклад своїм прихильникам.

Неможливо переконати людину прийти на акцію. Свідомі люди самі мають розуміти, для чого це потрібно. Суспільство має усвідомлювати, завдяки кому ми живемо своєю буденністю,
– наголосила Ірина Белоус.

Акція на підтримку військовополонених / Фото Анни Сікорської

Що робити, коли рідна людина потрапила у полон?

Мар'яна Сіра підкреслила, що насамперед варто звернутися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Там нададуть чіткий алгоритм дій для рідних тих, хто зник чи потрапив у полон, надалі відправлять до поліції та у бригаду.

Повідомляти про те, що людина полоні, треба до державних органів:

• Національна поліція України (територіальні органи за місцем вашого перебування. Цілодобова гаряча лінія +380 89 420 18 67)
• СБУ (цілодобова гаряча лінія Об'єднаного центру з пошуку та звільнення полонених +380 67 650 83 32; +380 98 087 36 01)
• Національне інформаційне бюро (цілодобова гаряча лінія в межах України 1648; +380 44 287 81 65 (з-за кордону)
• Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (за номером 0 800 300 529).

Акція на підтримку військовополонених / Фото Анни Сікорської

Також з питань правової допомоги можна звернутися до системи безоплатної правової допомоги:

• для дзвінків по Україні 0 800 213 10;
• для дзвінків з-за кордону +380 44 363 10 41.

Юристи пояснять, як діяти в ситуації, якщо ваша близька людина зникла або потрапила в полон, та підкажуть, до яких органів слід звертатися. Вони нададуть контакти установ, що займаються пошуком зниклих безвісти та обміном полонених, а також допоможуть з оформленням звернень до державних та правоохоронних органів. Крім того, фахівці проконсультують щодо прав, пільг і соціальних гарантій для сімей полонених і зниклих безвісти та роз'яснять порядок їх отримання.

Тому не чекайте, не вагайтеся. Наступного разу, коли побачите анонс акції, приходьте. Боріться за них так, як вони боролися за нас!