Про Рютте, НАТО і хайп

Колеги-журналісти, які завзято (спільно з російськими помийками) поширюють фейк про «Рютте відмовив Україні у членстві в НАТО», у мене вопріс: може, час зупинитися? Вам самим не гидко на цьому хайпувати?

Цієї новини в реальності не існувало. Рютте такого не говорив. Взагалі.

Спершу - про те, що було реально.

Генсек НАТО давав інтерв'ю Блумберг-ТВ, обговорювали варіанти безпекових гарантій для України, на які погодиться Трамп і його адміністрація. У процесі обговорення журналістка, перебиваючи відповідь генсека (це цього разу важливо!), перепитує, дослівно: «But he is really taking off, is really takin Ukraine joining NATO off the table...»

Тобто, «але ж він (Трамп) дійсно знімає зі столу питання вступу України до НАТО...».

Рютте (якого, нагадаю, перебили) у цей момент каже «угу», яке у цьому контексті явно звучить не як слово «так», а як підтвердження того, що він у розмові сприймає питання. І почувши це підтвердження, журналістка продовжує ставити своє питання про те, як Україні гарантувати ненапад Росії.

Робити новину з цього «угу»? Колеги, ви серйозно?

Як жартують у нас в офісі, наступним рівнем падіння українських ЗМІ буде новина «по очах Рютте було видно, що членство України в НАТО вже не розглядають».

Та понад те, навіть ЯКБИ це було реальною ствердною відповіддю з боку Рютте (підкреслю, стверджувати це немає підстав), то звідки купа українських медіа придумали, що щось змінилося, що членство виключене абощо?

Трамп не розглядає вступ України до НАТО - і це добре відомо. А тим більше він його не розглядає зараз, у рамках мирної угоди. Це - факт, багато разів підтверджений. І він зовсім не змінює статусу України як aspirant country у відносинах з Альянсом. Рішення Північноатлантичної ради про те, що Україна буде членом НАТО - наразі чинні (побачимо, звісно, що з самим Альянсом буде).

Це - факти.

А те, що зараз несеться українськими медіа - фейк. І дуже сумно було побачити, що поширення цього фейку підхопили також авторитетні медіа.

І, схоже, їх навіть не цікавить те, що західні медіа цієї «сенсації» не побачили, лише деякі українські та - сюрприз - російські. І щось мені підказує, що саме роісянці могли бути джерелом та натхненням для тих, хто потягнув це в український простір.

Джерело: фейсбук-сторінка Сергія Сидоренка