Журналістка Вікторія Рощина посмертно стала лауреаткою чеської премії з прав людини Homo Homini
Українська журналістка Вікторія Рощина посмертно стала лауреаткою премії з прав людини Homo Homini («Людина людині») від чеської неурядової організації People in Need («Людина в біді») за «значний внесок у просування прав людини, демократії та ненасильницьких методів вирішення суспільно-політичних конфліктів». Про це повідомила «Українська правда».
Виконавча рада відзначила журналістку за її «сміливість розповідати історії українців на окупованих Росією територіях та за багаторічну журналістську роботу, присвячену висвітленню проблем, що загрожують демократії України, з якими вона не пішла на компроміс, навіть ризикуючи особистою безпекою».
Церемонія нагородження відбулася 12 березня в Празі під час відкриття щорічного фестивалю документальних фільмів із прав людини «Один світ». Відзнаку Вікторії отримала головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.
Фото: фейсбук-сторінка Маскима Буткевича
Як зауважила редакторка, Вікторії присудили премію на знак визнання її віри в місію журналістики та мужності бути голосом українців на окупованих Росією територіях.
«Перед церемонією я спілкувалася з батьком Віки. Він сказав, що єдине, чого очікує, це щоб його донька нарешті повернулася. У полоні вона була в повній ізоляції, не мала права на адвоката, офіційно проти неї не висували звинувачень. Таких людей, як Віка, зі статусом інкомунікадо, серед українських полонених у Росії налічується понад 10 тисяч», — цитує виступ Севгіль Мусаєвої «Радіо Свобода».
Фото: фейсбук-сторінка Маскима Буткевича
Журналістка-фрилансерка та позаштатна авторка «Української правди» Вікторія Рощина зникла на окупованій росіянами території України в серпні 2023 року. Про це стало відомо в жовтні 2023-го. 27 травня 2024 року росіяни визнали, що утримують Вікторію Рощину на своїй території.
Про її смерть в російському ув’язненні стало відомо 10 жовтня. Обставини досі невідомі. За інформацією ГУР, Рощина мала бути включена в один із найближчих обмінів полоненими. Її мали етапувати у в’язницю «Лефортово» у Москві, щоб підготувати повернення до України. Кримінальне провадження, відкрите за фактом зникнення Рощиної, докваліфікували як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.
Тіло Вікторії Рощиної досі не повернули до України в рамках обміну. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що росіяни затягували обмін Вікторії Рощиної і декілька разів переносили дату її повернення, доки не з’явилася інформація, що вона загинула в ув’язненні.
За інформацією Медійної ініціативи за права людини, Росія могла утримувати Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрогу й у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську, де до полонених застосовують тортури.
Читайте також:
- Важила менше 30 кг: журналістку Вікторію Рощину жорстоко катували в російському полоні, — розслідування
- «Віка була самотнім метеликом, що летів на вогонь». Медійники про Вікторію Рощину
- Фільм «Останнє завдання Віки»: про життя, смерть, відданість професії та відновлення справедливості
Разом із Вікторією Рощиною нагородою цьогоріч відзначили нігерійського журналіста Філіпа Обаджі, який документує злочини ПВК «Вагнер» та її наступника — збройного військового формування «Африканський корпус» у Центральноафриканській Республіці та Малі. За останні 7 років він описав понад сотню випадків масових вбивств, згвалтувань і тортур, вчинених військовими найманцями. Через свою роботу Обаджі зазнав катувань.
Громадська організація People in Need з 1994 року відзначає премією Homo Homini тих, хто активно бореться за права людини, демократію та мирне врегулювання політичних конфліктів. Її проводять з метою привернути увагу і визнати роботу відважних людей, а в разі переслідування — допомогти поліпшити їхнє становище.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
