Путін не захоче

Перемовини української та американської делегацій у Джидді та спільна заява про запропоноване 30-денне тимчасове припинення вогню є обережним першим кроком до завершення війни. Київ та Вашингтон розробили початкові умови, які американські перемовники тепер повезли до Москви. Там вони намагатимуться дізнатися ставлення до них, власне, того, хто цю війну розпочав і неодноразово обіцяв продовжувати до «переможного кінця».

Довго очікувати перших реакцій з Кремля не доведеться: держсекретар США Марко Рубіо заявив, що перші контакти з цього приводу з російською стороною відбудуться вже найближчими днями. А ще вчора відбулася телефонна розмова між головою Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом та директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним.

У середу американський президент Дональд Трамп заявив, що його люди просто зараз їдуть до Російської Федерації, і зазначив, що тепер «усе залежить від Росії». Та додав, що поки є тільки «половина угоди про припинення вогню». «Сподіваюся, ми зможемо домогтися від Росії припинення вогню. Якщо ми це зробимо, я думаю, що це буде 80% шляху до того, щоб ця жахлива кривава баня закінчилася», – заявив Трамп, зазначивши, що є тільки «половина угоди про припинення вогню в Україні», тепер нам потрібно, щоб Росія на неї погодилася».

Утім, є у Трампа й «пряники», які можуть подіяти на російського диктатора, – за нового очільника Білого Дому у Путіна з’явилася можливість вирватися з ізоляції, в якій він опинився через більш ніж трирічну «СВО» з незрозумілими перспективами. За інформацією Bloomberg та Reuters, США розглядають скасування «цінової стелі» в $60 за барель на російську нафту та відміну санкцій щодо російських юридичних та фізичних осіб. У перспективі можливе також повернення російських банків до системи розрахунків SWIFT та інші кроки назустріч агресору. Російський офіціоз та пропаганда люблять хизуватися, що країна давно навчилася жити в умовах санкцій, але те, що одним з переговорників з США став економічний лобіст Кирило Дмитрієв, вказує на те, що в Москві серйозно ставляться до відбудови фінансових мостів зі Штатами.

Очевидно, що програма-максимум Кремля полягає в намаганні переконати Трампа позбавитися України як «токсичного активу» (і, треба визнати, що часто американський президент сприймає нашу країну саме так) та відновити відносини з Штатами. Але поки бажання Трампа приміряти на себе лаври миротворця, жорстка проукраїнська позиція більшості країн Європи та впливових американських еліт не дозволяє йому просто кинути Україну в лапи Путіна. І нашій країні треба скористатися збігом цих факторів.

Україна в очікуванні

Реакція українських офіційних осіб щодо перемовин поки є досить стриманою, і таку тактику на цьому етапі можна зрозуміти. Президент Володимир Зеленський сьогодні вийшов на короткий брифінг, на якому не сказав нічого сенсаційного (це, мабуть, за нинішніх умов можна вважати позитивом). Зеленський повідомив, що пропозиція 30-денного перемир'я пролунала від американської сторони після того, як делегації поспілкувалися зі своїми президентами: «Я хочу, щоб президент США це бачив, щоб американці це бачили й відчували. І щоб Європа й усі були в союзі щодо того, що треба зробити все, щоб примусити Росію до закінчення цієї війни. Тому ми готові до формату тиші на 30 днів у тому форматі, який нам запропонувала американська сторона».

Якщо Кремль відкине запропонований варіант перемир’я, то подальші дії залежать від американської сторони. Зеленський висловив сподівання, що це призведе до «сильних кроків» у відповідь – посилення антиросійських санкцій та підтримки України. При цьому президент зазначив, що, попри нинішню деескалацію у відносинах Києва та Вашингтону, росіяни робитимуть все, аби посварити українців з американцями, зокрема, через свою пропаганду. 

Зеленський додав, що під час тимчасового перемир’я готуватиметься покроковий план щодо закінчення війни з гарантіями безпеки для української сторони.

Що мається на увазі під цими гарантіями – поки не дуже зрозуміло. Раніше США всіляко відсторонялися від такої постановки питання, запевняючи, що найкращими гарантіями безпеки стане доступ американського бізнесу до українських корисних копалин. Якщо ж казати про гарантії від європейців – то Кремль неодноразово заявляв, що взагалі не бачить їх стороною мирних перемовин. Але ця ультимативна позиція може бути скоригована під впливом американців: Рубіо визнав, що Україна потребує достатнього стримувального фактору проти майбутніх нападів та зауважив, що європейці «повинні бути залучені в цю справу». 

Окрема тема – вибори в Україні. Розмови щодо того, що американці підійматимуть це питання як обов’язкову умову під час мирних перемовин вже у Джидді, були спростовані західною пресою. Але майже напевно цю вимогу будуть ставити в Кремлі – як через особисте несприйняття Зеленського, так і через сподівання дестабілізувати Україну ще до встановлення більш-менш сталого миру.

Зеленський вкотре повторив, що з виборами затягувати ніхто не стане, але відбудуться вони тільки після закінчення війни та скасування воєнного стану. Утім, поки про це говорити зарано – наразі треба зосередитись на досягненні тиші на фронті і для цього потрібна «технічна допомога» від партнерів.

Що пише західна преса

Важливим і дуже бажаним для України пунктом можливих майбутніх домовленостей є залучення західних миротворців. Журналісти агентства Associated Press поспілкувались із західними та українськими офіційними особами у Києві, а також із французькими та британськими посадовцями щодо миротворчого контингенту.

Ідеї наразі такі:

• миротворці повинні мати право завдавати прямих та негайних ударів по російських силах у разі порушення миру;
• миротворчим силам можуть надати важке озброєння та запаси зброї, які негайно відправлять впродовж кількох годин в Україну після досягнення відповідної домовленості, – це пропонує французький військовий чиновник;
• війська будуть розміщені на ключових об'єктах інфраструктури далеко від лінії фронту, таких як атомні електростанції, і матимуть підтримку західних повітряних та морських сил;
• лінію фронту планують контролювати переважно віддалено за допомогою безпілотників та інших технологій;
• повітряні сили, включно з американськими, що базуються за межами України (йдеться про Польщу та Румунію, перебуватимуть у резерві для стримування порушень миру та відкриття українського повітряного простору для комерційних рейсів;
• військово-морські сили союзників також могли б взяти участь у розмінуванні Чорного моря та патрулюванні для забезпечення безпеки міжнародних вод;
• розміщення армії миротворців вздовж лінії фронту завдовжки у 1 тис. кілометрів, втім, конкретні цифри ще обговорюються.

Крім того, армія миротворців має складатися із менше ніж 30 тис. військових, більшість з яких надішле Європа. Утім, таке бачення лунало від західних чиновників у лютому, тому не виключено, що нині позицію переглянули.

Агентство Reuters із посиланням на власні джерела пише, що Путін навряд чи прийме пропозицію США про 30-денне припинення вогню в Україні. Таку думку висловили російські посадовці, з якими спілкувалися журналісти агентства. Один з таких чиновників сказав, що «Путіну важко погодитися на це в нинішньому вигляді» і що він «має сильну позицію, тому що Росія просувається вперед».

Інший російський високопосадовець заявив, що, з погляду Москви, пропозиція про припинення вогню схожа на пастку. Третій опитаний агентством посадовець заявив, що загальна картина полягає в тому, що Сполучені Штати погодилися відновити військову допомогу й обмін розвідданими і прикрасили цей крок пропозицією про припинення вогню. Reuters зазначає, що Путін неодноразово заявляв, що потрібен тривалий мир, а не тимчасове перемир'я, яке «дасть змогу Україні перегрупуватися».

Події, що відбуватимуться найближчими днями, прояснять, якими насправді є особисті стосунки Трампа з Путіним. Американський лідер неодноразово хизувався прогресом, досягнутим під час початкових переговорів з Кремлем щодо потенційної мирної угоди, яка б поклала край війні в Україні. Можлива відмова РФ від тимчасового перемир’я змусить Трампа зайняти набагато жорсткішу позицію щодо Москви, пише американський аналітичний центр The Atlantic Council.

«Це ставить Путіна в скрутне становище. Попри великі втрати на полі бою, його армія продовжує повільно, але впевнено просуватися в Україні. До того ж, нещодавні кардинальні зміни у зовнішній політиці США посилили його відчуття впевненості в тому, що міжнародна коаліція, яка підтримує українські військові зусилля, нарешті дає тріщину. Тому Путін зі зрозумілих причин не захоче пристати на пропозицію США до негайного припинення вогню. Водночас він знає, що якщо він відкине мирні пропозиції Трампа, це, ймовірно, зірве широке перезавантаження американо-російських відносин, про яке нова адміністрація США сигналізує з січня», – йдеться у матеріалі.

Сполучені Штати дають зрозуміти, що тепер вони розглядають Росію як «перешкоду» на шляху до миру, якщо вона відмовиться від припинення вогню, пише американське видання Politico.

«Володимир Путін несподівано опинився у тій же пастці, що і Володимир Зеленський: як відмовити Дональду Трампу, не накликавши на себе гнів вкрай непередбачуваного та імпульсивного президента Сполучених Штатів? Готовність України погодитися на негайне 30-денне припинення вогню після переговорів зі США в Саудівській Аравії у вівторок перекладає тягар відповідальності на Путіна, який повинен зробити те ж саме», – йдеться у матеріалі.

Автор статті нагадує, що Трамп пишається своєю здатністю укладати угоди, і він розлютився на Зеленського, коли побачив у ньому перешкоду на шляху до врегулювання. Причому ця лють одразу втілилась у призупиненні військової допомоги Києву. Тепер, після переговорів у Саудівській Аравії, настала черга росіян. Відновивши у вівторок американську військову допомогу Києву, Трамп також пояснив Кремлю, що станеться, якщо він проігнорує перемир'я: «Ми просто продовжимо», і попередив, що «багато людей» буде вбито.

«Перші сигнали з РФ надходять не надто обнадійливі», – зауважує видання і нагадує, що лише через кілька годин після пропозиції про припинення вогню російські війська здійснили повітряну атаку на рідне місто Зеленського – Кривий Ріг, в результаті чого загинула 47-річна жінка. Російські удари також були завдані по Києву, Харкову та Одесі: чотири людини загинули, коли ракета влучила в зерновоз, що завантажувався в Одесі.

Тим часом в РФ упевнені: припинення вогню може виглядати як стратегічна поразка. Принаймні, таку думку озвучив глава МЗС РФ Лавров. У статті йдеться, що російські чиновники не приховують, що їхньою метою залишається ослаблення української держави, і висувають максималістські вимоги до Києва. Вони хочуть загарбати ще більше української території, обмежити військові можливості України та не допустити іноземних миротворців.

«Тому навряд чи Путіну буде легко сказати своїм генералам, що настав час для припинення вогню. Але він повинен перейматися реакцією Трампа, якщо він просто проігнорує Вашингтон і продовжить свою війну. Судячи з того, як Путін поводився під час попередніх дипломатичних раундів з американцями в останні роки – щодо Сирії та України – він, швидше за все, вирішить затягнути дискусію, висуваючи різні заперечення і пропонуючи низку заплутаних контрпропозицій», – йдеться у матеріалі.

«Путін часто говорить скоріше скорботним тоном крокодилячих сліз, ніж конфронтаційним, але він повинен бути обережним. Все, про що дбає Трамп, – це укласти угоду, і він не любить, коли хтось йому заважає», – резюмує автор статті.

Британське видання The Telegraph пише, що президент США зателефонує своєму російському колезі цього тижня і скаже, що «для танго потрібні двоє» після пропозиції Києва скласти зброю, що стало б першою узгодженою паузою в бойових діях з моменту вторгнення Москви три роки тому.

Непрямо Росія одразу продемонструвала своє ставлення до цієї пропозиції: масованим обстрілом по Дніпру та Одесі. Втім, і прямі свідчення також є: Віктор Соболєв, колишній командувач російської армії та представник Держдуми вважає, що Кремль відхилить пропозицію США. «США переозброять Україну за 30 днів припинення вогню і почнуть війну заново – Росія на це не піде, – сказав він. – Я вважаю, що це абсолютно неприйнятно».

У Києві також не вірять, що Путін погодиться перестати стріляти. Неназваний український чиновник у коментарі виданню сказав, що пропоноване припинення вогню було частково спрямоване на те, щоб подолати блеф Путіна щодо того, чи справді він відданий мирним переговорам. «Подивимося, що станеться, але я даю менше 50% шансів, що вони [Росія] погодяться», — цитує чиновника The Telegraph.

У статті йдеться, що західні розвідувальні джерела заявили, що Путін, схоже, не бажає поступатися своїми максималістськими цілями «демонтажу київського режиму».

Путін, швидше за все, спробує затягнути час для досягнення згоди на будь-яке припинення бойових дій в Україні, щоб забезпечити максимально вигідні для Москви умови, пише агентство Bloomberg із посиланням на кількох людей, обізнаних із ситуацією.

«Угода між офіційними особами США та України створює дилему для Путіна, який поки що уникав шаленого тиску, такого, як Білий дім завдав Зеленському. Проте контури угоди, досягнутої в Джидді, не дають того, що, як раніше заявляла Росія, їй потрібно для припинення бойових дій, а саме: не визначають параметри більш довгострокового врегулювання війни, яку Путін розпочав у лютому 2022 року. За словами одного з наближених до Кремля чиновників, також Москва може вимагати припинення поставок зброї в Україну як умову припинення вогню», – йдеться у матеріалі.

«Навіть у фантастичній ситуації, коли Путін зробить якісь жести в бік перемир'я, воно все одно буде тимчасовим і з дуже жорсткими умовами», – сказала Bloomberg Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія.

Агентство нагадує, що раніше Росія вимагала від України стати нейтральною державою і значно скоротити чисельність своїх збройних сил. За інформацією Bloomberg, спецпредставник США Стів Віткофф прибуде до Москви цього тижня – зустрітися з Путіним.

«Грізне російське мовчання…»

Західні ЗМІ одразу після зустрічі у Джидді, в основному, транслюють песимістичні настрої щодо згоди Путіна на умови, які йому пред’являть американці. Причому часто з посиланням на «зливи» анонімних чиновників з «кремлівської адміністрації». Але треба зважати, що ці джерела можуть вкладати у вуха західної публіки наратив щодо впертості Путіна для своїх цілей. А саме – підготовки майданчика для торгів та висування російським диктатором низки умов для початку переговорів. В тому, що такі умови з’являться, сумніватися не доводиться: найбільш очевидна – відхід українських військ з залишків території Курщини.

А поки в західній пресі мусуються теорії, чому Путін в жодному разі не піде на домовленості, російська пропаганда починає обґрунтовути… чому він може на них піти.

Російський інформпростір, насправді, теж далеко не такий однорідний, як прийнято вважати. І треба дещо відрізняти стогін різного штибу «воєнкоров», для яких будь-яка пауза у війні неприпустима, словесну еквілібристику офіційних осіб, туманні натяки на пропагандистському телебаченні та «інсайди» телеграм-каналів, близьких до різних «башт миру і війни » у Кремлі.

Z-патріоти, які давно застигли в очікуванні «позорного договорнячка», прогнозовано войовничо сприйняли новини з Саудівської Аравії.

Федеральні телеканали прогнозовано були більш обережні у висловлюваннях. Вони з недовірою сприйняли «мирні пропозиції», відмітивши, що американці розблокували військову допомогу Україні. Але за відсутності чітких «методичок» про всяк випадок пнули «київський режим», який «пошел на попятную» через невдачі на лінії фронту і під тиском США піддався пропозиції, «від якої не зміг відмовитися».

Разом з тим лояльні до Кремля блогери та телеграм-канали вважають, що Путін погодиться на тимчасове перемир’я, хай і обставить свою згоду низкою умов.

Так одразу після Джидди давній журналіст «путінського пулу» Андрій Колесніков написав, що «всі будуть згодні (на перемир’я), проте з’являться безумовні умови». Чи це будуть умови, які, в принципі, неможливо виконати, чи такі, навколо яких можливі дискусії, – відкрите питання.

Але якнайкраще хитання пропаганди видно по дописах провладного політолога, ексдепутата Держдуми Сергія Маркова.

У вівторок він опублікував допис, в якому фактично спрогнозував зрив запропонованого перемир’я, але наступного дня вже назвав причини, чому Росія може на нього погодитися (щоправда, при цьому назвав і мінуси такого сценарію).

Популярний в російському політичному істеблішменті телеграм-канал «Незигарь», що був свого часу близький до адміністрації Путіна, стверджує, що Київ буде готовий вивести свої війська з Курської області перед початком перемир’я, після чого відбудеться широкий обмін полоненими у форматі «1000 на 1000». «З дуже великою вірогідністю Путін погодиться на перемир’я після консультацій в середу і четвер та повідомить про це в телефонній розмові з Путіним у п'ятницю», – пише «Незигарь». Далі нібито буде напрацьована рамкова угода на 30 днів, після чого до 24 березня будуть сформовані переговорні групи з представників Росії та України.

Цікаво, що в цьому ж каналі був розміщений ще один великий допис, в якому аргументувалося, чому Москва зацікавлена в перемир'ї. Серед таких причин, зокрема, називалися соцопитування, за якими більшість росіян виступає за мирне врегулювання конфлікту (жорстке ядро прихильників його продовження – менше 20%), зростання прихильності росіян до США і особисто до «договороспроможного» Трампа, проблеми в економіці, виснаження російських військ, зменшення охочих воювати навіть за великі гроші, побоювання мобілізації у суспільстві…

Подавати «згортання «СВО» народу Кремль начебто буде під соусом «завданої поразки колективному Заходу», «звільнення територій» та того, що «Росія змусила з собою рахуватися».

Щоправда, цей великий допис, який розходиться з позицією офіційної пропаганди, згодом просто зник. Звісно, можна було б не приділяти стільки уваги анонімному телеграм-каналу, тим більше раніше поміченому в антиукраїнських маніпуляціях. Але останнім часом неодноразово з’являлася інформація про те, що путінська адміністрація готує російських чиновників до пояснення накрученим телезомбуванням росіянам необхідності «завершення війни» та формування образу нової «перемоги». 

Офіційні російські особи до розмови Трампа і Путіна обережно, як за тамтешніми нормами, висловлюються щодо можливого перемир’я. Спікерка МЗС РФ Марія Захарова в своєму стилі заявила, що «формування російської позиції відбувається не за рахунок домовленостей якихось сторін за кордоном, а тільки в самій Росії».

Заступник голови Ради Федерації Костянтин Косачов висловився в схожому ключі: мовляв, будь-які домовленості можуть бути тільки на російських умовах, а не на американських, та додав, що «реальні угоди пишуться там, на фронті».

А речник Путіна Дмитро Песков розродився туманними коментарями, що Росія уважно вивчає заяви за результатами перемовин в Джадді, втім, не хоче забігати наперед у питанні перемир’я та не виключає можливість телефонної розмови на вищому рівні, щодо якої поки немає остаточної домовленості.

Але перших проміжних результатів перемовин, принаймні з неофіційних джерел, слід очікувати вже скоро. Тоді і стане зрозуміло, хто був правий: ті, хто вважає, що войовничий Путін відкине всі пропозиції, які не збігаються з його баченням «вирішення «українського питання», чи ті, хто схиляється до того, що Трампу є чим вгамувати кровожерливість російського диктатора. У будь-якому разі максимум, на що на цьому етапі може розраховувати Україна, – це передишка. В остаточне умиротворення агресивного сусіда, який завжди буде тримати дуло в кишені, не вірить, здається, ніхто.

Показово, що якраз напередодні перемовин Путін вбрався у військову форму, що він робить вкрай рідко, та відвідав Курську область, звідки зараз російська армія витісняє українські війська.

Новий дрес-код російського диктатора вже сприйняли по-різному: або він демонструє таким чином всім, що не збирається припиняти війну, або ж починає збирати вершки переможця перед оголошенням «остаточної перемоги»…

Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»