/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F0621479163677da370205de3306d1865.jpg)
3 роки без Паші Лі: найголовніше з життя актора, якого вбили росіяни
Тож у день роковин його смерті, Кіно 24 розповість про основні сторінки біографії, творчого шляху, волонтерської діяльності та обставини загибелі.
Дитинство та початок творчості
Павло Романович Лі народився 10 липня 1988 року в Євпаторії, в родині музиканта та спортсменки, був єдиною дитиною. Сім'я жила скромно, а часті фінансові проблеми змушували зовсім юного Лі часто ходити на ринок допомагати батькові, або ж в Євпаторійський зоопарк доглядати тварин.
Із дитинства Павло виявляв інтерес до мистецтва, Його мати – спортсменка Марія Лі, розповідала журналістам Національної спілки журналістів України (далі – НСЖУ), що коли син був маленьким, думала, що він також присвятить своє життя спорту, та 6-річний Паша вже тоді показав, що цього не станеться. Навіть у садочку він грав головні ролі на святкових ранках, а у школі відвідував репетиції дитячого театру "Золотий ключик". Його першою роллю був тарган у виставі "Муха-цокотуха".
Паша Лі з мамою / Фото з мережі
Переїзд до Києва та кар'єра актора
Коли до Євпаторії приїхали представники Київської дитячої академії мистецтв, тоді ще зовсім юному Павлу не вдалось бути непоміченим. Його запросили навчатися у Києві, тож він разом із мамою переїхали жити із Криму до столиці України. Широку популярність Павло здобув завдяки ролям у фільмах "Штольня" та "Тіні незабутих предків" режисера Любомира Левицького. Саме завдяки ролі мажора-студента Дена він і заявив про себе як про людину з великими перспективами у кінематографі та театрі. Згодом талант та прагнення до мистецтва привело його на сцену Київського театру "Колесо".
Також Паша пробував себе у музичній сфері. Він участь у проєкті ‘"Фабрика зірок-3", однак перемоги там не здобув.
Паша Лі про участь у "Фабриці зірок-3": дивіться відео онлайн
На "Фабриці" Пашу помітила Анастасія Приходько, яка зробила його своїм ‘"протеже" та з якою згодом заспівав "Твоє серце".
Паші Лі з Анастасією Приходько / Фото з фейсбуку співачки
Також Павло займався озвучкою та дубляжем. Його голос можна почути у фільмах ‘"Нікчемний Я 2", "Воно", "Думками навиворіт" та інших.
Незадовго до початку повномасштабного вторгнення, був у ролі ведучого на телеканалі "Дім" у розважальному шоу "День вдома". За словами його матері, йому неймовірно подобався цей вид діяльності. Актор також створив власні курси акторської майстерності.
Останній фільм з Павлом – "Мирний-21", глядачі побачили вже після його смерті. Актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв у інтерв'ю Кіно 24 після прем'єри ділився спогадами про Пашу Лі. За його словами, Павло був справжнім другом, дуже світлою та талановитою людиною, що однією фразою, дуже тактовно, не торкаючись особистих меж підняти настрій і зробити атмосферу теплою. Режисер також розповів, як виник позивний Паші у фільмі "Мирний-21" – "Осіріс".
Він родом з Криму. Паша дуже любив Крим та єгиптологію. Коли ми вигадували його позивний, хоча у 2014 році це було рідкістю, у нас якось кримськотатарська назва Асирес зійшлася з назвою Осіріс – воїном світла. Так він став "Осірісом",
– розповідав режисер.
Початок війни та волонтерство
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Павло не залишився осторонь. У мережі ширилась інформація, що він служить в лавах територіальної оборони, однак це виявилось неправдою. Чутки були спровоковані на основі його допису зі зйомок фільму "Мирний-21", присвяченого подвигу Луганського прикордонного загону у 2014 році.
Павло не був військовослужбовцем, а присвятив себе допомозі людям у складний час. Він активно займався волонтерською діяльністю, допомагаючи цивільним та військовим у зоні бойових дій, координував збори та роздачу гуманітарної допомоги. Разом із групою волонтерів в Ірпені реагував на критичні ситуації, допомагав та розвозив гуманітарну допомогу літнім людям, хворим, багатодітним сім'ям, які залишилися в місті без можливості самостійно дбати про себе та своїх рідних.
Пашу Лі вбили російські окупанти
5 березня 2022 року у волонтерський штаб надійшла інформація про вхід російських військових у місто. Через масовані обстріли зникла електроенергія. Волонтери вимушено припинили розвозити гуманітарну допомогу. Вже наступного дня повинні були евакуюватися. Вранці перед виїздом, Павло Лі, Ірина Мигитко і Тарас Мельник вирішили поїхати до своїх домівок. На жаль, їм не було відомо, що цю частину міста вже окупували.
Тарас Мельник розповів пресслужбі НСЖУ, що після повороту з вулиці Університетської на вулицю Пушкінську їх автомобіль обстріляли зі стрілецької зброї. Російські військові підбігли до автомобіля, що врізався в дерево, погрожували автоматами та наказали пораненим Ірині й Тарасові йти геть. Пораненого та залитого кров'ю Павла не дали забрати з місця трагедії.
Розстріляний автомобіль, у якому був Паша Лі / Фото Тараса Мельника
Лише через 6 днів тіло актора вдалося розшукати та вивезти. Мама Марія Лі забрала його в Карпати. 18 березня 2022 року Павла поховали у місті Ворохта за усіма християнськими звичаями. Його смерть стала великою втратою для української культурної спільноти та всіх, хто його знав.
Пам'ять про героя
Павло Лі залишив по собі яскравий слід у серцях багатьох людей. Колеги та друзі згадують його як талановитого актора, відданого друга та патріота. Пам'ять про Павла Лі живе в його творчості та вчинках, які надихають багатьох українців на боротьбу за свободу та незалежність. У Києві на його честь перейменовано колишній провулок Московський. Марія Лі ініціювала встановлення в Ірпені на місці трагедії меморіального знаку в пам'ять про Павла. 6 червня 2022 року, з нагоди Дня журналіста, волонтер був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Актор Максим Девізоров розповідав, що сумує за Павлом, і після його смерті остаточно вирішив іти служити. Щодня, під час хвилини мовчання о 9:00 він згадує та молиться за нього.
Паша Лі та Максим Девізоров під час зйомок фільму "Мирний-21" / Фото з фейсбуку Павла
Ксенія Мішина згадувала Павла як дуже крутого актора. Він був для неї не лише другом, а й вчителем, який завжди ділився своїм досвідом і знаннями з іншими.
Легендарна українська акторка театру і кіно Ада Роговцева на сцені вшанувала пам'ять актора Павла Лі. На згадку про нього колеги повернули на театральну сцену виставу "Будьте як вдома". До повномасштабного вторгнення Лі грав одну з головних ролей у цій постановці.
Він був мені другом. Він так слідкував, і коли в мене щось виходило, він хапав мене на руки й так радів, ніби не знаю що. Коли не виходило, то він не говорив, що добре,
– зазначала Ада Роговцева.
Кохана дівчина Романа – хореографка Еллона Біргер, розповідала:"Навколо Паші завжди збиралося велике коло людей. Він умів знайти підхід до кожного, і є багато людей, які могли б сказати, що Паша – його рідна душа. Він кожного вмів відчувати. Кожного по-різному і по-своєму".
Паша Лі був не просто талановитим актором, а й людиною великого серця. Він міг би залишитися в тилу, але обрав допомагати іншим. Його життя обірвалося занадто рано, але пам'ять про нього – житиме вічно.

