Що робити з радянськими танками на вулицях столиці і Парком Слави? Депутатка Київради пропонує соломонове рішення

Радянським танкам не місце на вулицях Києва, але прибравши їх, ми не збираємося стирати пам'ять про участь українців у подіях Другої світової війни (1939-1945 років), бо усі рішення, які ухвалює Київрада щодо меморіалізації боротьби з нацизмом, приймаються з урахуванням Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». Про це в інтерв'ю «Главкому» повідомила депутатка Київради, голова комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха.

Голова комісії Київради нагадала, що у Києві є Національний музей історії України у Другій Світовій війні, багато пам’ятників та інших об’єктів, що увічнюють пам’ять про цей період історії та внесок українців у перемогу над нацизмом. «У випадку таких об’єктів часто рекомендована заміна елементів як-то рік – «1941» на «1939», – а не демонтаж», – наголошує Вікторія Муха.

Утім, зазначає голова комісії Київради, радянська влада використовувала пропагандистські міфи про «велику вітчизняну війну» та увічнювала окремі постаті, про які після розкриття архівів стало відомо значно іншу і не завжди приємну правду.

За словами Вікторії Мухи, Друга Світова була інструментом радянської влади для мілітаризації суспільства. Тому радянським танкам не місце на вулицях Києва або тим паче на територіях шкіл.

Як повідомила депутатка, Інститут національної пам’яті свого часу виступив з ініціативою, аби Парк Слави став місцем вшанування пам’яті усіх, хто віддав своє життя за незалежність України.

«Держава ініціювала створення Пантеону українських героїв, але поки не визначені концепція та місце, де він у Києві міг би бути розташований. Втім, це питання потребує глибокої професійної дискусії та уникнення поспішних рішень, адже одностайності щодо «змішування» пам’яті про війни в одному місці сьогодні немає», – підсумувала Вікторія Муха.