Втратили дім, двічі втікали від війни й готові почати все спочатку: історія родини з Авдіївки
Втратили дім, двічі втікали від війни й готові почати все спочатку: історія родини з Авдіївки

Втратили дім, двічі втікали від війни й готові почати все спочатку: історія родини з Авдіївки

Російські окупанти двічі захоплювали Авдіївку – спочатку у 2014 році, проте за три місяці ЗСУ змогли визволити місто, а вдруге – у 2024-му. Через російську агресію там не лишилося вцілілих будинків. Понад 30 тисяч українців, які мешкали в Авдіївці до повномасштабного вторгнення, залишилися без житла. Родина Лесі Мандур виїжджала з Донеччини двічі. Тепер вони живуть в Ірпені та своїми силами намагаються здійснити мрію про новий дім.

Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.

2014 рік: перший вимушений переїзд

До війни пані Леся разом із чоловіком та двома дітьми мешкала в Авдіївці Донецької області. Їхнє життя було звичайним, але сповненим затишку та стабільності. Діти займалися спортом, навчалися у школі та відвідували гуртки. Сім’я мала власне житло, автомобіль, і, як говорить жінка, "життя було налагоджене".

Двір поруч з будинком пані Лесі в Авдіївці до повномасштабного вторгнення росіян / Фото з особистого архіву

Проте події 2014 року перевернули все.

Коли почалися активні бойові дії, ми були змушені евакуюватися. Дітей разом із бабусею відправили на Закарпаття, а старша донька вступила до університету в Харкові,
– згадує переселенка.

Родина тимчасово повернулася до Авдіївки у 2016 році, сподіваючись на стабілізацію ситуації. Проте обстріли й життя під постійною загрозою змусили їх того ж року остаточно залишити рідне місто та переїхати до Ірпеня. Пані Леся згадує, як непросто було почати все з нуля:

Ми винайняли житло, діти продовжили навчання, але відчуття дому так і не з’явилося. Тому у 2021 році ми за власні заощадження придбали житло у селі Стоянка Бучанського району. Це був маленький пустий будиночок без ремонту, опалення та проводки, який ми планували облаштувати, але так і не встигли. Пізніше, після повномасштабного вторгнення Росії, в ньому були пошкоджені вікна та частково фасад. Тож ми так і живемо на орендованій квартирі,
– розповідає Леся.

Переселенка з Авдіївки Леся Мандур / Фото з особистого архіву

2022 рік: початок повномасштабного вторгнення

Повномасштабне вторгнення застало пані Лесю в Ірпені: 24 лютого 2022 року їй зателефонував молодший брат із попередженням: “Збирайся, почалася війна".

Менша донька тоді вже навчалася у Київському політехнічному інституті, і в цей день з Києва в Бучу через Ірпінь їхав знайомий, він десь о сьомій ранку забрав Анастасію. Зазвичай дорога займає 25 хвилин, а їхній шлях тривав аж п'ять годин. Потім ми разом власною машиною дісталися до Бучі, там ховалися від обстрілів у підвальному приміщенні одного з будинків,
– розповідає жінка.


Дим з аеродрому в Гостомелі видно було в Бучі / Фото з особистого архіву

Наступного дня зникло світло, опалення та вода. В підвалі було холодно, замерзали. І я вирішила ризикнути та повернутися назад в Ірпінь, де ще була електрика та водопостачання,
– розповідає переселенка.

2 березня Леся з донькою змогли виїхати з Бучі до Ірпеня.


Вид на Бучу з квартири пані Лесі в Ірпені / Фото з особистого архіву

За словами жінки з кожним днем ставало важче, адже продовольчих запасів на орендованій квартирі вони не робили. Тож зранку 5 березня поїхали з міста.

Воєнні дії ставали більш інтенсивними. Я бачила колону з 18 танків зі свого вікна. Сусіди казали, що виїжджати небезпечно, але щось мене підштовхнуло. Ми встигли виїхати буквально за кілька годин до того, як дорогу заблокували. Поїхали через Стоянку, від'їхали буквально 10 кілометрів, як читаю в телеграм-каналах, що ворожі танки вже у Стоянці. Тоді я вже прощалася з нашим будинком,
– згадує жінка.

До 10 травня Леся з родиною і своїми батьками жила у старшого брата на Закарпатті. Після звільнення Ірпеня повернулася і побачила, що у квартирі, яку вони винаймали, мешкали російські солдати.

2023 рік: знищення житла в Авдіївці

Російська армія знищила трикімнатну квартиру пані Лесі в Авдіївці та приватний будинок її батьків у 2023 році.

Все, що залишилося від будинку Лесі в Авдіївці / Фото з особистого архіву

Моя квартира згоріла, пряме влучання було 25 січня 2023 року, а у грудні "зник" весь мій під'їзд. У батьківську хату, яка була за 200 метрів від мого житла, було мінімум вісім влучань, про які я знаю від сусідів. Спочатку одна частина хати залишилася без вікон та даху, потім з другою сталося те ж саме. І врешті-решт оселя згоріла,
– ділиться пані Леся.


Все, що залишилося від будинку батьків пані Лесі в Авдіївці / Фото з особистого архіву

Після підписання Президентом законопроєкту №11161 пані Леся планує подати заяву на компенсацію за знищене житло через ЦНАП. Жінка мріє про завершення ремонту в новому будинку, який би став їхнім справжнім домом.

Ми втратили багато: і дім, і пам’ятні речі. Але найголовніше – це життя та безпека моїх дітей. Заради них я готова починати все спочатку,
– підсумовує жінка.

"Отримання компенсацій поки неможливе"

Питання компенсації за зруйноване житло залишається болючим для мешканців окупованих територій. Про це говорить голова комісії з розгляду питань щодо відшкодування за пошкоджене та зруйноване майно Авдіївської громади Євген Удовенко.

Авдіївська міська територіальна громада включена до переліку територій, які тимчасово окуповані російською федерацією. Таким чином, складання актів про зруйноване/пошкоджене майно та надання відповідної компенсації в межах Авдіївської територіальної громади неможливе. Заяви від громадян на отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно не надходили та не приймаються, житлові сертифікати не надаються до відповідних змін у нормативно-правових актах,
— розповідає пан Євген.


Євген Удовенко / Фото з фейсбук-сторінки чиновника

За його словами, механізм отримання компенсації за знищене чи пошкоджене майно на територіях, які тимчасово окуповані або де ведуться активні бойові дії, може бути врегульовано в майбутньому, наприклад, коли набуде чинності законопроєкт №11161 або інша спеціальна норма законодавства.

Пан Євген каже, що стосовно консультацій або допомоги щодо отримання компенсації за зруйноване житло ВПО з Авдіївки можуть звертатися через офіційний сайт Авдіївської міської військової адміністрації: в меню "Електронна приймальня" або "Доступ до публічної інформації".

Як зміни у законодавстві можуть вплинути на отримання компенсацій

"Питання компенсації за знищене чи пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій залишається одним із найскладніших і найактуальніших для тисяч українців, які втратили свої домівки внаслідок війни. Основною перешкодою для отримання компенсації власниками такого житла є вимога чинної редакції Закону №2923 щодо обов’язкового обстеження об’єкта нерухомості та документального підтвердження його знищення, що в умовах бойових дій або окупації є фактично неможливим", – відповіла на запит журналістів "Свій дім" провідна юристка з питань адвокації БФ "Право на захист" Олена Самойлова.


Олена Самойлова / Фото з особистого архіву юристки

Фахівчиня зазначила, що у грудні 2024 року Верховна Рада України передала на підпис Президенту законопроєкт №11161, який покликаний усунути недосконалість чинного компенсаційного механізму.

Одним із ключових нововведень цього закону є визнання знищеними об’єктів житлової нерухомості, які з 24 лютого 2022 року знаходяться на територіях громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, навіть якщо житло не можна обстежити та підтвердити факт його знищення. Власники такої нерухомості зможуть отримати компенсацію у вигляді житлового сертифіката та використати його для придбання нового житла. Водночас процедура отримання компенсації передбачає низку обмежень. Зокрема, у разі підписання закону Президентом України, компенсація буде доступна лише тим власникам, які протягом останніх двох років безперервно проживали в Україні,
– зазначає юристка.

За її словами таке обмеження може мати дискримінаційний характер щодо тих громадян, які змушені були покинути територію України через активні бойові дії, загрозу життю та інші обставини, пов’язані з війною, а також не сприятиме поверненню цих осіб в Україну.

"Загалом ухвалення законопроєкту №11161 є надзвичайно важливим кроком на шляху до забезпечення житлових прав постраждалих громадян. Водночас, враховуючи значні масштаби тимчасової окупації територій та руйнувань, залишається відкритим питання реалістичності забезпечення виплати компенсації таким власникам. У разі недостатності коштів можливі значні затримки у процесі виплат або обмеження за пріоритетністю надання компенсацій. Також додаткового опрацювання потребує питання усунення дискримінаційних положень, що обмежують право на компенсацію громадян, які тимчасово перебувають за кордоном", – підсумувала Олена Самойлова.

Теги по теме
Донецкая область
Источник материала
loader
loader