/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd7db731173f809c1b17c91bec665c72a.jpg)
У частині вишів України більше не готуватимуть юристів
Наступний етап – розробка і реєстрація законопроєкту на підставі цієї Концепції. Про це інформує 24 Канал з посиланням на "Судово-юридичну газету".
У яких закладах освіти не готуватимуть правників
Над концепцією працювала робоча група, утворена на базі комітетів Верховної Ради з питань правової політики та з питань освіти.
Так, пропонують заборонити підготовку правників у закладах вищої освіти МВС, СБУ, інших відомчих, військових закладах вищої освіти, а також де-факто ліквідувати заочну форму юридичної освіти тощо.
А кількість правничих шкіл в Україні, на думку авторів Концепції, є необґрунтовано великою, і їх треба скоротити.
Як вказують автори концепції, відмова від підготовки здобувачів зі спеціальності "Право" закладами МВС та іншими закладами зі специфічними умовами навчання дасть можливість скоротити витрати коштів з державного бюджету і зробить складнішим відтік кадрів з органів правопорядку, зокрема поліцейських. Тож, імовірно, з дипломом закладу МВС особа просто не зможе потім стати, до прикладу, адвокатом.
Підготовка фахівців саме для потреб органів правопорядку зі спеціальності "Правоохоронна діяльність" зумовить більш тривале виконання ними своїх функцій, а відтак зменшить відтік кадрів і відповідно потребу у підготовці нових фахівців, що дасть змогу зменшити обсяг державного замовлення,
– вважають члени робочої групи.
Отже, автори реформи пропонують встановити, що:
- здобуття вищої юридичної (правничої) освіти відбувається виключно за правничою спеціальністю, що відповідає спеціальності 0421 Law Міжнародної стандартної класифікації освіти ISCED-F 2013;
- підготовку правників не можуть здійснювати заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання чи вищі військові заклади освіти;
- ступінь магістра за правничою спеціальністю здобувається на основі повної загальної середньої освіти;
- підготовка здобувачів освіти за правничою спеціальністю в системі фахової передвищої освіти та за рівнями молодшого бакалавра та бакалавра не здійснюється;
- організація навчання здобувачів вищої освіти за заочною формою здобуття освіти з правничої спеціальності реорганізовується на підготовку за змішаною формою навчання (очною та дистанційною), що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки в обсязі не менш ніж половина від загального обсягу навчальних занять та практичної підготовки для очної форми здобуття вищої освіти відповідно до освітньої програми;
- здобуття вищої юридичної (правничої) освіти здійснюється у закладах вищої освіти державної форми власності, які належать до сфери управління МОН або у закладах вищої освіти приватної форми власності;
- посилення впливу Єдиного державного кваліфікаційного іспиту за результатами здобуття вищої освіти ступеня магістра за правничою спеціальністю на результати зовнішнього оцінювання якості освітніх програм з права;
- запровадження тестування загальних навчальних компетентностей із використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання при вступі для здобуття ступеня магістра за правничою спеціальністю як альтернативи зовнішнього незалежного оцінювання з математики;
- створення сприятливих умов для залучення до викладання викладачів з іноземних правничих шкіл тощо.

