Зимові збори Динамо Київ: як це було

Перша частина сезону української Прем’єр-ліги для київського Динамо завершилась перемогою над рівненським Вересом посеред грудня минулого року (1:0), після чого в Києві на понад два місяці було встановлено комфортну температуру +10. Саме на таку кількість залікових балів у турнірній таблиці нині команда Олександра Шовковського випереджає донецький Шахтар, проти якого, як очікується, і відбуватиметься головне протистояння столичного колективу в битві за чемпіонство. А там, можливо, і Олександрія знову щось вигадає.

Вочевидь, настрій у "біло-синіх" на тлі такого красномовного факту переваги перед різдвяно-новорічними святами був піднесеним, але після застілля в родинному колі все одно довелось згадати, що ще потрібно догравати два матчі основного раунду Ліги Європи УЄФА наприкінці січня, тож відповідно й процес підготовки в Туреччині в рамках навчально тренувальних зборів почнеться трохи раніше.

Динамо офіційно вийшло з відпустки 4 січня, і тоді ж стало відомо, що до команди під час вояжу до Туреччини долучиться центральний захисник львівського Руху Богдан Слюбик у якості гравця на перегляді. А вже на наступний день команда Шовковського прибула до Туреччини й почала працювати над відновленням кондицій.

П’ять днів знадобилось для того, аби колектив був готовий провести першу із запланованих контрольних зустрічей, суперник за якою був обраний доволі цікавий — німецький Магдебург, у якого, як відомо, чемпіонат відновлюється набагато раніше навіть на рівні Другої Бундесліги, тож і рівень кондицій на той момент був просто неспівставним. Відповідно, поразці 1:3 можна було здивуватись виключно в тому випадку, якщо не враховувати контекст. За киян м’яч престижу забив тоді Віталій Буяльський.

Особливо розганятись при цьому часу в команди не було, тому подальші контрольні матчі посипались із помітною інтенсивністю. Інколи — навіть по дві гри за день, як це було безпосередньо перед протистоянням проти турецького Галатасараю в Лізі Європи, у якому Андрій Ярмоленко шокував трибуни Алі Самі Єн своєю появою на заміну в критичній ситуації (3:3).

Вочевидь, цей результат не був би можливим, якби не позитивні підсумки ігор проти румунського ФКСБ (2:1), словенського Марибору (2:0), болгарського ЦСКА 1948 (4:1) та навіть польського Відзева (1:1). Найкращим бомбардиром команди за цей час продовжував залишатись Віталій Буяльський, а згодом до нього долучився ще й Владислав Ванат (по три м’ячі). Ще голи забивали Герреро, Брагару, Шапаренко та Волошин.

Також клуб оголосив, що на зборах до складу команди долучиться ще й центральний захисник Іме Окон із ПАР, проте, як з рештою й Слюбику, залишитись у Динамо йому так і не судилось, тож підсилення Олександр Шовковський на другу частину сезону шукатиме виключно серед молоді. І ніхто не каже, що в цьому є щось погане!

Отже, перший рубіж у вигляді матчу проти Галатасарая "біло-сині" подолали, і хоча вже тоді було зрозуміло, що нічого в єврокубковій кампанії далі їм не світить, нічийний підсумок гри та хоча б один здобутий заліковий бал у таблиці перед останнім туром — це вже не "нуль", що є добре. Залишалось зіграти лише проти латвійської РФШ у передостанній день січня.

І на відміну від Шахтаря, користуючись перебуванням у Туреччині та близькістю до тренувального табору, Динамо повернулось та за тиждень поміж матчами провело ще одну контрольну гру — проти косоварського Ллапі (2:2), тож виходить, що частин тренувального збору в команди Шовковського було не дві, а всі три! Голами тоді відзначились Піхальонок та знову Волошин.

Якщо щось робиться, то, вочевидь, не дарма, тож потім той-таки Піхальонок забив ще й РФШ, а кияни таки здобули першу перемогу в основних раундах єврокубків за бозна-скільки часу (1:0), і, мабуть, видихнули з полегшенням.

Далі вже почалась більш знайома робота взимку — суто під підготовку до матчів чемпіонату. Так само, у Туреччині, але вже без двох потенційних новачків у складі, а також із новиною про відбуття воротаря Георгія Бущана до Туреччини в клуб Аш-Шабаб за 3 млн євро. Здається, що за гарантовано основного голкіпера можна було б і більше грошей отримати, але вже є, як є. Руслан Нещерет — новий основний охоронець воріт Динамо.

Окрім цього, клуб залишили центральні півзахисники Олександр Андрієвський та Володимир Шепелєв, які подались до Полісся та Олександрії в статусі вільних агентів відповідно, а захисник Навін Малиш переїхав до Ворскли на правах оренди.

Трансферів "на вхід" при цьому так і не відбулось, хоча чутки про іноземців мали місце, проте клубу вдалось продовжити контракти з Олександром Тимчиком, Костянтином Вівчаренком та Владиславом Дубінчаком, а також із Назаром Волошиним, тож вихованці й надалі захищатимуть кольори киян.

Шовковському в другій частині не потрібно було перевантажувати своїх гравців товариськими матчами на початку, тож приблизно тиждень команда працювала в тренувальному режимі, після чого повернулась до контрольних ігор і всі з них виграла — проти Шкендії (3:2), Есб’єрга (2:0), Петрокуба (1:0) та навіть РФШ знову висловила бажання помірятись силами, але як воно було — нам не показали через відсутність технічних можливостей. Добре, що хоч рахунок знаємо — 1:0, як і за майже три тижні до того.

Найкращим бомбардиром за ці чотири поєдинки став Владислав Ванат (3 голи), тоді як ще по одному разу відзначались Ярмоленко, Брагару, Тимчик та Буяльський. Стартові склади Шовковський при цьому змінював у довільному порядку, і лише Нещерет та той-таки Ванат могли розраховувати на найбільшу кількість ігрового часу — конкуренції для них, поки що, непомітно.

16 лютого відбувся останній матч Динамо в Туреччині, а вже надвечір наступного дня клуб оголосив, що команда успішно повернулась до України. Готуватись до домашнього протистояння проти львівських Карпат 23 лютого, о 18:00, а також доводити розпочату ще в минулому році справу до логічного завершення. Стартові позиції для цього — відмінні. А там уже як піде.