Привид Мюнхена 1938 і великий "договірняк": як на Заході реагують на переговори Трампа та Путіна
Привид Мюнхена 1938 і великий "договірняк": як на Заході реагують на переговори Трампа та Путіна

Привид Мюнхена 1938 і великий "договірняк": як на Заході реагують на переговори Трампа та Путіна

12 лютого президент Трамп в обхід України та союзників у Європі провів прямі телефонні переговори з воєнним злочинцем Владіміром Путіним щодо закінчення війни в Україні, яку Росія розв'язала і в якій безнадійно зав'язла.

Не менше шокував і виступ нового міністра оборони США Піта Гегсета на черговому "Рамштайні", який фактично оголосив, що Америка залишає Європу віч-на-віч з агресором і взагалі не вважає цей регіон важливим для себе. Реакція світової громадськості на сепаратні переговори наймогутнішої держави світу з визнаним у світі агресором була дуже різкою.

24 Канал наводить конкретні приклади та розповідає, як Захід відреагував на те, що відбулося ввечері 12 лютого.

Як на дії Америки реагують політики та дипломати

Президенту України Володимиру Зеленському дипломатичний етикет не дозволив прокоментувати переговори Трампа з Путіним більш детально. З того, що пролунало публічно, – це сподівання, що американцям вистачить розуміння ситуації.

Ми обговорили багато нюансів – дипломатичних, військових, економічних, і президент Трамп поінформував мене про те, що йому сказав Путін. Віримо, що сили Америки достатньо, щоб разом із нами, разом з усіма партнерами дотиснути Росію і Путіна до миру,
Володимир Зеленський про розмову з Трампом після того, як він говорив з Путіним.

А вже надвечір 12 лютого міністри закордонних справ провідних країн ЄС та Великої Британії, які зібралися в Парижі, виступили з короткою спільною заявою, в якій засудили дії Трампа та заявили про необхідність присутності Європи за столом майбутніх переговорів про мир.

Ми готові зміцнювати підтримку України. Ми віддані її незалежності, суверенітету та територіальній цілісності перед лицем загарбницької війни Росії. Ми поділяємо мету подальшої підтримки України, допоки не буде досягнутий справедливий, всеосяжний та стійкий мир. Мир, який гарантує інтереси України та її європейських союзників. Ми очікуємо на обговорення подальшого шляху разом з американськими союзниками. Нашими спільними цілями має бути забезпечення позиції сили для України. Україна та Європа мають брати участь у будь-яких переговорах. Україні мають бути надані сильні гарантії безпеки. Справедливий та стійкий мир в Україні є необхідною умовою сильної євроатлантичної безпеки. Нагадуємо, що безпека європейського континенту є нашою спільною відповідальністю. Тому ми спільно працюємо задля посилення наших колективних оборонних спроможностей.

Очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас була більш конкретна. Вона визначала незалежність і територіальну цілісність України як "червоні лінії":

Незалежність і територіальна цілісність України не підлягають обговоренню. Нашим пріоритетом зараз має бути посилення України та надання дієвих гарантій безпеки. Європа має відігравати центральну роль у будь-яких переговорах.

Від спроб домовитись за спиною України не був у захваті очільник вітчизняної дипломатії Андрій Сибіга. Про це він заявив на тій самій зустрічі, за підсумками якої було сформовано спільне європейське бачення.

Україна мала занадто багато поганих угод у минулому. Будапешт в 1994 році. Бухарест у 2008. Мінськ у 2015. Висновок простий: жодні безпекові домовленості за рахунок України чи її безпеки не принесуть надійної безпеки євроатлантичній спільноті. Маючи цей негативний досвід за плечима, ми прагнемо натомість гарної угоди, яка принесе стійку безпеку та дійсно справедливий мир. Такого результату можна досягнути лише з позиції сили,
– заявив міністр закордонних справ України на безпекових переговорах із колегами з Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Сполученого Королівства, главою дипломатії ЄС та єврокомісаром з питань оборони, присвячених довгостроковій безпеці України та решти Європи.

Пряму та безжальну оцінку демаршу Трампа дав американський сенатор Адам Шифф.

Сьогодні президент Трамп назвав Росію нашим ворогом, а Україну – нашим союзником. Тим часом його міністр оборони виключив майбутнє України в НАТО і відновлення українського суверенітету над власними землями. Давайте не будемо говорити про те, що це означає: здача інтересів України та наших власних ще до початку переговорів. Трамп – чудовий майстер угод, особливо для Кремля,
– написав сенатор Шифф у Х.

Щоправда, у його випадку варто нагадати про попередника Трампа – президента-демократа Байдена, чия адміністрація робила рівно те саме, що й Гегсет на "Рамштайні", просто боялась називати речі своїми іменами.

Експрем'єр Швеції, а нині співголова Європейської ради з міжнародних відносин Карл Більдт прямо порівняв сепаратні переговори Трампа та Путіна з "Мюнхенською змовою" 1938 року. Цим він доволі точно "вловив" настрої українського сегмента світової мережі.

Це, безумовно, новаторський підхід до переговорів – піти на дуже великі поступки ще до їхнього початку. Навіть Чемберлен у 1938 році не опускався так низько. І той Мюнхен закінчився погано,
допис Більдта у Х.

Як реагують західні ЗМІ

На відміну від політиків, у ЗМІ є привілей не боятися гніву можновладців і називати речі своїми іменами.

Роланд Оліфант з британського видання The Telegraph у статті під промовистою назвою "Тепер це світ Путіна та Трампа" пише, що ці переговори – велика перемога для Путіна, адже він зумів зробити так, що США тепер дивляться на війну його очима. Нині Путін домігся, що його визнав рівним собі президент США і тепер прагне розпочати свої улюблені ігри в геополітику, точніше – поділ сфер впливу.

Утім, як не дивно, Оліфант знаходить у цій сумній історії позитив:

Це похмура угода, що винагородить Росію за вкрадені землі та залишить Україну вразливою до повторного нападу в найближчі роки. Але якщо Україна утримає Київ, Харків, Одесу, Херсон і Дніпро, якщо вона залишиться вільною і почне процвітати, тоді українці зможуть сказати, що перемогли. Так, страшною ціною і з неідеальним миром, та все ж таки вони переможуть і в них буде майбутнє.

Але автор констатує, що для цього недостатньо зусиль України, своє слово мають сказати її європейські союзники. Також від їхньої політичної волі залежить вибір майбутнього – бути за столом переговорів чи в меню:

Кір Стармер і його колеги по той бік Ла-Маншу повинні вирішити, чи хочуть вони вирішувати долю свого континенту, чи дозволять Москві та Вашингтону зробити це за них. Це означає масивні інвестиції в збройні сили та оборонну промисловість, щоб стримати майбутній російський напад – не тільки на Україну, а й на європейське НАТО. Це означатиме важкі політичні рішення про витрати. Але це можливо.

​​Якщо Британія та інші союзники дотримають свого слова, вони зможуть забезпечити надійну оборону континенту від Чорного до Баренцевого моря, від Харкова до графства Керрі – ірландський нейтралітет також залежить від європейського компонента стримування, якщо Америка піде. Інакше Путін повернеться в Україну через кілька років і захопить Харків і Київ. Потім вторгнеться в країну НАТО, переконавшись, що Альянс не тримає свого слова про колективну оборону. Британія і Європа тоді житимуть у тому, що російські дипломати називають "новою європейською архітектурою". Це буде місце, де пануватиме бачення Путіна про владу сильних над слабкими.

Санітарний кордон, який Захід сформував навколо Москви в спробі ізолювати російського президента, тепер розсунувся. Занадто багато ще на кону, а похмурі, неминучі правила війни означають, що бойові дії на фронті тільки інтенсифікуються. Тим часом Британія і Європа повинні запитати себе: вони хочуть бути за столом чи в меню? Час приймати рішення.

Автори європейського підрозділу видання Politico у статті "Трамп і Путін приголомшили Європу мирним планом щодо України" вказують, що 12 лютого сталося те, чого українці та європейці так боялися, чого чекали, але сподівалися, що не станеться. Але пропетляти не вдалося і це спричинило справжній шок.

Так, мова про американо-російський "договірняк":

Це був момент, якого європейці та українці боялися місяцями, якщо не роками. І коли він нарешті настав, у зимовий день, коли Київ замерзав, раптовість і масштаб мирного плану Дональда Трампа все ще залишали союзників України в шоці. Сполучені Штати фактично зупинили свою підтримку України, яка протистоїть російському вторгненню: Трамп оголосив про негайні переговори з президентом Росії Владіміром Путіним і сказав українському лідеру Володимиру Зеленському залишити надію на повернення всіх захоплених Росією земель.


Скриншот Politico

Британське видання The Times фіксує провал стратегії ізоляції Путіна та побоюється того, що долю України тепер вирішать за її спиною Росія та США.

Диктатор вимагає, щоб Україна визнала російське правління в чотирьох областях на сході та півдні країни, а також у Криму, який Кремль анексував у 2014 році. Він також хоче, щоб Україна стала "нейтральною" країною і відмовилася від будь-яких амбіцій щодо вступу до НАТО

Але підняти слухавку і поговорити з Путіним набагато легше, ніж припинити найбільшу війну в Європі з 1945 року. Існують сумніви щодо здатності американського лідера зупинити бойові дії, не капітулюючи повністю перед вимогами Москви.

Утім, вони вважають, що лізти вже зараз до "помиральної ями" не варто, адже невідомо якою буде реакція президента США, коли той зрозуміє, що Путін його обвів навколо пальця. Тому Україна має продовжувати свій героїчний спротив, якщо зараз Трамп скаже це зробити. Британці пишуть, що наша держава має певний запас міцності, щоб спробувати битися за своє майбутнє і без Трампа. Щоправда, він не такий великий.


Скриншот The Times

Автор Bloomberg Джордан Фабіан у статті "Трамп поговорив з Путіним і змінив політику США щодо України" констатує різку зміну позиції США, яка перекреслює все, що робив Байден, а також фіксує шок європейських союзників від новин про сепаратні переговори з московським агресором:

Зараз все це швидко змінюється. Європейські лідери, які за Байдена були в цілому солідарні з Вашингтоном, були приголомшені, дізнавшись про цей дзвінок, а деякі з них заявили, що він, схоже, сигналізує про те, що Трамп продає Україну.

Також Фабіан зазначає, що заяви міністра оборони Гегсета на "Рамштайні" про неможливість повернути кордони 1991 року "можуть призвести до втрати важелі впливу, адже це явні поступки ще до початку переговорів". Додати до цього немає чого.


Скриншот Bloomberg

Водночас агентство Bloomberg описало можливі варіанти для України:

  • Базовий (найімовірніший). Окуповані території залишаються під контролем Росії, можливі обміни землями, зокрема й захопленою ЗСУ територією Курської області. Україна отримує певні гарантії безпеки, але не вступає в НАТО. Допомога США триває, якщо Європа збережe тісний зв'язок із Вашингтоном.
  • Оптимістичний для України. Захід обіцяє втрутитися у випадку порушення Росією мирної угоди. Посилюються санкції, а Київ отримує підтримку для оборонної промисловості та реформування ЗСУ, що відкриває шлях до ЄС. Однак ризик прямого зіткнення з Кремлем лякає навіть найнадійніших союзників.
  • Найгірший. Трамп втрачає інтерес до України, припиняється військова та фінансова допомога США. Європа залишається наодинці з проблемою. У результаті Україна зберігає суверенітет, але Росія отримує значні вигоди.
Теги по теме
Владимир Путин Дональд Трамп
Источник материала
loader