Якщо росіяни зайдуть у Нарву. Ексміністр оборони Латвії описав дії НАТО
Якщо росіяни зайдуть у Нарву. Ексміністр оборони Латвії описав дії НАТО

Якщо росіяни зайдуть у Нарву. Ексміністр оборони Латвії описав дії НАТО

Якщо РФ вторгнеться, наприклад, в Естонію, НАТО негайно відповість, адже втрата навіть одного кв. км території без спротиву поставить під сумнів саму суть Альянсу. Таку думку висловив ексміністр оборони Латвії Артіс Пабрікс в інтерв'ю «Главкому».

«Якщо ми втратимо хоч один квадратний кілометр території і не будемо відповідати на напад, тоді НАТО як організація втрачає сенс», – зауважив Артіс Пабрікс.

Ексміністр оборони наголосив, що питання готовності НАТО до оборони Балтійських держав обговорювалося ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну: «Ми над цим питання розмірковували ще до початку великої війни в Україні: чи спрацює П’ята стаття? Ми запитували у наших західних колег: а що ви робитимете, якщо, наприклад, росіяни зайдуть в Нарву і скажуть, що не збираються окуповувати всю Естонію, що вони тут тимчасово, мовляв, «давайте проводити переговори, ви ж не будете починати ядерну війну через якесь там маленьке містечко на кордоні»?».

Пабрікс зазначив, що політики країн, розташованих подалі від РФ, зокрема в центрі та на півдні Європи, сприймали питання захисту Балтійських держав як провокативне. Він висловив припущення, що деякі з них могли б розмірковувати в такому руслі: чи доцільно ризикувати ядерною війною через маленьке містечко в Естонії чи Латвії.

За словами ексміністра, це питання стало одним із найважливіших на Мадридському саміті НАТО в червні 2022 року, де й прозвучала чітка відповідь: НАТО готове захищати кожен метр своїх територій. 

«Якщо раніше, до російського вторгнення, у НАТО ще дискутували про те, що маленькі Балтійські держави складно захищати, коли росіяни перетнуть кордон і дійдуть до тієї-то чи тієї точки на карті, розмірковували, як складно буде потім країни Балтії звільняти, то зараз домінує розуміння, що Росію треба спинити при спробі порушити кордон. Ми не хочемо бачити Ірпінь та Бучу в наших містах і селах. Ми бачили подібне під час Другої світової війни», – наголосив колишній міністр оборони.

Ексміністр оборони Латвії пояснив, що для забезпечення готовності НАТО до захисту країн Балтії були вжиті всі необхідні кроки. У кожній з цих країн розташовані бригади з інших країн Альянсу, а на північному фланзі НАТО існують військові бази, інтегровані в національні оборонні плани. За його словами, якщо Росія намагатиметься напасти на Естонію, Латвію чи Литву, це буде розцінено як напад на весь Альянс.

«Хочу сказати, що ми засвоїли уроки зі своєї історії, з поразки в 1939-1940 роках, коли уряд Латвії підписав пакт з Радянським Союзом, а потім прийняв ультиматум Москви і дозволив окупувати країну. Тоді, на початку Другої світової війни, у нас не було такої співпраці між Балтійськими державами. Нині ж, навіть поза рамками НАТО, якщо хтось нападе на Латвію, то тієї ж секунди це означає війну також з Литвою та Естонією. Тобто сьогодні наші три держави взаємно інтегровані в політичному та військовому плані», – зазначив Артіс Пабрікс.

Ексміністр оборони зауважив, що один з уроків, винесених з подій 1939-1940 років, був зафіксований у Конституції Латвії та на законодавчому рівні. Він пояснив, що будь-які сепаратні переговори політичного керівництва щодо незалежності та суверенітету держави є незаконними та неможливими. За його словами, Латвійська армія та громадяни чинитимуть спротив таким спробам, а їхнє право на спротив закріплено законодавчо.

Источник материала
loader