Держпрограма розвитку тваринництва України до 2033 року: які цілі закладено

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

«Тільки з покращенням стану у тваринницькій галузі ми зможемо збалансувати наш аграрний сектор. Концепція визначає розвиток тваринництва як стратегічне завдання державної політики. Це дасть можливість вирішити низку економічних, соціальних, екологічних питань, особливо в контексті реалізації євроінтеграційного курсу України», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

Згідно з концепцією, Державна цільова економічна програма розвитку тваринництва має забезпечити:

• задоволення потреб внутрішнього ринку у безпечній та якісній харчовій продукції тваринного походження;
• створення прогресивної форми підприємницької діяльності. Зокрема, фермерського господарства, що забезпечить подальшу інтеграцію в інфраструктуру аграрного ринку (збільшення частки виробництва продуктів тваринництва від фермерських господарств у категорії підприємств до 10%);
• створення організаційно-економічних умов для мотивованого розвитку галузі тваринництва. Зокрема, поєднання державних механізмів регулювання (розроблення державної цільової економічної програми, регіональних програм розвитку та підтримки товаровиробників) і ринкових механізмів. Це стимулюватиме розвиток потужностей з переробки продуктів тваринництва (збільшення обсягу надходження молочної сировини на промислову переробку до 6 млн т);
• стабілізацію і збільшення поголів’я сільськогосподарських тварин. Також впровадження заходів зі збереження локальних, аборигенних порід сільськогосподарських тварин та покращення генетики високопродуктивних світових (транскордонних) порід шляхом селекції (забезпечення галузі тваринництва племінними (генетичними) ресурсами українського походження: великої рогатої худоби — до 50%, свиней — до 50%, коней — до 70%, овець — до 80%, кіз — до 50%, птиці — до 50%, бджіл — до 100%);
• забезпечення стабільного ветеринарно-санітарного стану, біологічної, інфекційної та інвазійної безпеки тваринницьких об’єктів та запобігання негативним екологічним наслідкам виробничої діяльності тваринницьких підприємств щодо поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначених для споживання людиною;
• просування експорту харчових продуктів тваринництва та відкриття нових ринків.

Також концепція передбачає підтримку малих і середніх виробників, стимулювання укрупнення та розвитку на кооперативних засадах фермерських і особистих селянських господарств, які можуть бути основними для ремісничої діяльності щодо переробки та органічного виробництва продукції з використанням прямих каналів реалізації продукції.

«Впровадження сучасних технологій сприятиме зменшенню забруднення навколишнього середовища та дотриманню принципів сталого розвитку і екологічної безпеки, орієнтованих на збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.

Приділяється увага вдосконаленню підходів до застосування стандартів благополуччя сільськогосподарських тварин і сталого ведення тваринництва», — підсумували у міністерстві.