Ви будете здивовані: навіщо у 19 столітті до ніг домогосподарок прив'язували нитки

У той час більшість кухонь були тісними, погано спланованими просторами. Жінки, що займалися приготуванням їжі, були змушені робити безліч зайвих рухів. Франкфуртська кухня стала першою спроєктованою як функціональний, ергономічний простір, де кожен сантиметр мав своє призначення, передає24 Канал.

Кухня із думкою про жінок

У 19 столітті інженери та архітектори розпочали пошуки шляхів, як оптимально розставити меблі в кухні, щоб скоротити пройдений за день кілометраж жінок, які готують, і полегшити їх працю. Вважається, що одним із способів було прив'язування до ноги домогосподарки нитки. Вона допомагала фахівціям фіксувати всі переміщення по кухні. У такий спосіб вони хотіли з'ясувати, яких розмірів має бути ідеальна кухня.

Відомо, що на початку 20 століття в Німеччині стандартною площею для кухні робочих сімей були 6,4 метра квадратних. Звідки взялася саме ця цифра? У ті роки разом з активним збільшенням виробництва перед німецькою владою постало питання: куди ж розселити кілька тисяч робочих сімей. Щоб спростити завдання, архітектори та інженери запропонували зменшити кухню саме до таких розмірів, щоб вона була максимально компактною, але й функціональною. Цікаво, що цей проект увійшов в історію як "Франкфуртська кухня".

Перша австрійська архітекторка та дизайнерка Маргарете Шютце-Ліхоцкі вважала, що кухня повинна бути не просто місцем для приготування їжі, а продуманим робочим простором, який зменшує час і зусилля, витрачені на повсякденну працю. Вона орієнтувалася на принцип "трикутника" де основні зони — плита, раковина і робочий стіл мали бути розташовані у такий спосіб, щоб рухатися між ними було максимально зручно. Меблі були компактними, вбудованими, що дозволяло економити простір, а кожен елемент кухні мав чітке призначення.

Який вигляд має франкфурська кухня / Фото Alamy / / Reinhard Wegmann / Hermann Collischonn

Однією з особливостей Франкфуртської кухні було використання простих, але ефективних матеріалів: вбудовані шафи, мийка з мідним обробленням, плитка з кераміки.

Проєкт Шютце-Ліхоцкі не тільки змінив фізичний вигляд кухні, а й поставив перед собою важливу соціальну мету: створити умови, які б полегшили побут жінок, звільнивши їх від надмірної праці на кухні. Раніше кухні часто ставали місцем не лише для приготування їжі, а й для важкої, механічної роботи, що забирало багато часу та сил. У Франкфуртській кухні кожен елемент сприяв тому, щоб жінки могли витрачати менше енергії на фізичну працю, а більше на творчість і інші аспекти життя.