День пам'яті Героїв Крут: правда та міфи про бій за майбутнє України

Втім, навколо боїв під Крутами виникло багато міфів, які спотворюють реальну картину. 24 Канал з посиланням на Український інститут національної пам'яті розповідає правдиві факти, пов'язані з цими важливими історичними подіями.

Бій під Крутами: правда й міфи

У битвах брали участь лише студенти та гімназисти

Насправді ж до складу основних сил оборонців Крут входило близько 500 людей. Серед них були старшини й курсанти Української військової школи імені Богдана Хмельницького, бійці Куреня Смерті та вільні козаки з міста Глухова. Вони вже мали бойовий досвід, а дехто з них навіть брав участь у Першій світовій війні. Юнаки дійсно захищали станцію Крути, проте їх було не так багато.

Усі українські захисники загинули в бою

Українські сили оборонялися протягом п'яти годин, після чого організовано відступили. Військо УНР знищувало за собою залізничні колії, щоб сповільнити просування ворога. Однак близько 30 студентів потрапили в оточення і померли від рук більшовиків. Відомо про 70–100 загиблих українців. Водночас втрати ворога складають 300 людей.

Українці боролися без зброї проти більшовицької армії

Захисники Крут були озброєні. Бійці мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній платформі. Попри те, що ворог був краще оснащений, українські бійці змогли завдати йому численних втрат.

Бій під Крутами у 1918 році / Фото з Вікіпедії

Бій під Крутами відбувся 29 січня

Згідно з дослідженням кандидата історичних наук Михайла Ковальчука битви відбулися 30 січня. Річ у тім, що більшовики спершу захопили місто Бахмач, а лише потім почали наступ на Крути. Через це виникла плутанина, яка призвела до викривлення дійсності. Насправді ж українські військові боролися з більшовиками під Крутами з 30 січня по 5-6 лютого.

Бій не мав стратегічного значення

Бій під Крутами дозволив затримати наступ більшовиків на Київ. Попри трагічні втрати, українцям вдалося виграти кілька днів, які були використані для організації оборони столиці та підписання Брест-Литовського мирного договору. Важливо зазначити, що цей документ забезпечив міжнародне визнання УНР.

Поки відбувався бій, у Києві лунала російська мова

У 1917-1918 роках більшість жителів Києва розмовляла українською. Ба більше, армія генерала Муравйова, прибувши до міста, розстрілювала усіх українськомовних киян, серед яких були працівники державних підприємств УНР та ті, хто мав посвідки Української Народної Республіки.