Середньомісячні витрати українців на поповнення гральних рахунків протягом січня-листопада 2024 року склали 12,7 млрд грн. Як повідомив заступник голови парламентського комітету з податків та фінансів Ярослав Железняк, у грудні цей показник зріс до 19,4 млрд грн.
Він зазначив, що не всі кошти, витрачені на поповнення рахунків, є програшами, оскільки частина повертається гравцям у вигляді виграшів.
«Але в цілому це, звичайно, сумний факт під час війни, що майже 20 млрд грошей витрачають люди на такий тип розваг», — прокоментував Железняк.
За його даними, попри значне зростання податків рік до року від грального бізнесу в Україні, загалом податкове навантаження на галузь у відсотках до поповнень зменшилось.
Динаміка зростання податків має такий вигляд:
- 2021 рік: 200 млн грн
- 2022 рік: 730 млн грн
- 2023 рік: 10,43 млрд грн
- 2024 рік: 16,99 млрд грн
Железняк зазначає, що зменшення свідчить про наявність схем ухилення від сплати податків, хоча й складніших.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нагадав, що наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію КРАІЛ і боротьбу з лудоманією.
Закон набере чинності вже з 1 квітня, але щоб він запрацював у повному обсязі, уряд повинен розробити необхідні підзаконні акти та забезпечити передачу повноважень до нових органів.
Згідно з опублікованою Гетьманцевим інформацією:
- до 24 січня уряд має визначитися з міністерством, яке формуватиме державну політику у сфері азартних ігор і лотерей;
- до 10 лютого КРАІЛ має бути ліквідована, а замість неї буде створено новий орган;
- до 28 лютого мають бути готові підзаконні акти для реалізації закону;
- 1 квітня всі повноваження КРАІЛ перейдуть до нових органів і запрацюють нові вимоги щодо захисту гравців.
Найголовнішим етапом Гетманцев вважає впровадження Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) організаторів азартних ігор до 30 вересня.
Читайте також: Реклама онлайн-казино і військові. Як гемблінг впливає на військовослужбовців