Трамп, знову Трамп і ще раз Трамп, Мураєв з китайським привітом та 8 років Суспільному

Середа, 22 січня  2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Євгеній Мураєв, колишній політик і власник забороненого каналу «Наш», несподівано повернувся в публічний простір з новими провокативними заявами. У своєму інтерв’ю проросійському ведучому Олександру Лазарєву він запропонував створити «перехідний уряд» України під контролем Китаю. Серйозно. Як його заяви пов’язані з інформаційними впливами Кремля? Олександр Морський у своїй колонці розбирався, чому Мураєв обрав саме Китай як свій «аргумент» і які приховані меседжі може містити така риторика. Та чи має повернення Мураєва реальний вплив на український інформаційний простір, і наскільки небезпечними є його заяви? Читайте текст «Мураєв воскрес і закликає віддати Україну перехідному уряду Китаю», але тримайте в голові цитату мого колеги: «Єдина причина, чому ми вирішили написати про це шоу, — щоби потім вставити гіперпосилання в некролог Мураєва». 

ГО «Детектор медіа» презентувала якісне дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років». Мета дослідження — вивчити такі практики та оцінити рівень медіаграмотності підлітків, щоби згодом розробити контент для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії. Дослідження показало, що українські підлітки активно користуються соцмережами, але часто не вміють розпізнавати фейки та маніпуляції. Більшість із них отримує новини через тікток та інстаграм, де багато ненадійної інформації. Експерти закликають батьків, учителів і самих підлітків звертати більше уваги на те, як споживається медіаконтент, адже вміння аналізувати інформацію — це не просто навичка, а захист від дезінформації. Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX. Основні результати дослідження тут.

І ще раз про Трампа. Що стоїть за його заявами про Гренландію? Про це стаття  Юлії Лавришин. На перший погляд, пише моя колега, ці заяви виглядають ексцентрично, але мають чіткий геополітичний підтекст. Ідея про «зробимо острів великим знову» пов’язана з глобальним перерозподілом сил в Арктиці, регіоні з багатими ресурсами та стратегічним значенням для США. Юлія Лавришин наголошує, що такі заяви відображають політичну стратегію Трампа, спрямовану на посилення американського впливу. Також у матеріалі досліджено, як ця риторика впливає на міжнародні відносини, зокрема реакцію Данії, яка має суверенітет над Гренландією. Чи здатна така стратегія США викликати нову хвилю глобального суперництва, і як це може торкнутися України? Тож читайте,  чому Гренландія стала епіцентром політичних спекуляцій і які можливі наслідки цього для міжнародної арени. Залишу тут посилання і на ще один післяінавгураційний текст: «Чому Трамп під час інавгурації жодним словом не згадав Україну».

Суспільне мовлення святкує 8 років (день народження мовник відзначив 19 січня) і має чим пишатися. Новинам Суспільного довіряють понад 80% українців, а кожен п’ятий називає Суспільне своїм улюбленим джерелом інформації. Це особливо вражає на тлі війни й низької довіри до інших інституцій. Суспільне — це не просто телеканал, а ціла медіакорпорація, яка охоплює телебачення, радіо й диджитал. Його місія — підтримувати свободу слова, доносити правду та зміцнювати українську культуру. Попри постійний брак фінансування, Суспільне створює унікальні проєкти. Наприклад, фільм «Будапешт. Бомба під незалежність» або мультсеріал «Портал пригод», адаптований для дітей з порушеннями слуху. А ще Суспільне вперше отримало інтерв’ю Володимира Зеленського й транслювало «Євробачення» жестовою мовою. Навіть під час війни медійники працюють із фронту, відкривають архіви й розповідають історії, які важливі не лише для України, а й для всього світу. Світлана Остапа зробила глибокий аналіз роботи Суспільного за останній рік, і це не про суху статистику. У тексті є багато цікавих деталей. Наприклад, Суспільне — єдиний мовник, який дотримується балансу в телемарафоні. А ще архіви телеканалу стали справжнім скарбом — «Суспільне. Медіатека» зібрала понад 1350 годин відео й аудіо. Тож якщо хочете дізнатися, як працює медіа, що стало символом довіри й професійності в Україні, і зрозуміти, чому Суспільне є важливим маркером нашого шляху до ЄС, цей текст саме для вас.

Хто і що стоїть за нещодавніми інформаційними атаками на одного з найвідоміших українських публіцистів Віталія Портникова — розбиралася Катерина Городнича. У фокусі питання — хто й навіщо використовує такі методи? Моя колега нагадує, що це вже не вперше Портникова намагаються «мочити» в інформаційному просторі. Цього разу до решти компанії приєднався і Роман Скрипін. На своєму ютуб-каналі він критикував журналіста, зокрема звинувачував його в «ліберальності» та надмірному використанні російської мови в ефірах. Скрипін робив це у своєму звичному стилі — з епатажем і претензією на авторитетність, що багатьом може здаватися необґрунтованим. Якщо хочете зрозуміти, як працюють інформаційні кампанії і чому важливо підтримувати незалежні голоси, текст «Хто стоїть за інформаційним “мочиловом” Віталія Портникова» буде корисним.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.