«Детектор медіа» презентував дослідження медіаспоживання та медіаграмотності українських підлітків

ГО «Детектор Медіа» презентувало дослідження практик медіаспоживання українських підлітків віком 12-18 років та навиків медіаграмотності. Дослідження скероване на те, щоб вивчити особливості медіаспоживання підлітків та виробити рекомендації для виробників контенту для підліткової аудиторії, які створюють проєкти та продукти, націлені на підвищення рівня її критичного мислення. Про це сьогодні під час презентації в «Укрінформі» повідомив програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

«Цього року ми вирішили вперше застосувати наші інструмент дослідження, щоб оцінити тих, хто навчається у школах, і так чи інакше залучений до тієї великої системи медіаграмотності, яка в останнє десятиріччя розгорнулася в Україні саме у системі шкільної освіти», — зазначив Вадим Міський.

Як розповіла голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лігачова, у межах якісного дослідження у грудні 2024 року було проведено 6 фокус-груп із підлітків віком 12-18 років з різних регіонів.

«Ми вивчали, як підлітки використовують різні джерела інформації: «Телеграм», «Ютуб», «Інстаграм», «ТікТок» та інші. Вивчали практики створення і поширення підлітками власного контенту. Цифрову грамотність: розуміння загроз в інтернеті, поняття «персональні дані» та наслідки їх крадіжки, способи запобігання витоку персональних даних. Досвід спілкування з незнайомцями в інтернеті, булінг. — розповіла Наталія Лігачова — Чутливість до спотвореного контенту: розуміння впливу дезінформації, ознаки недостовірності інформації та способи перевірки, оцінка навичок вирізняти правдиву інформацію, розуміння поняття «медіаграмотність». Контент для розвитку критичного мислення: частота споживання, джерела, бажані формати».

Також голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лігачова подякувала IREX за увагу до проведення досліджень, зокрема аудиторії підлітків, міністерству культури та стратегічних комункацій та національному проєкту з медіаграмотності «Фільтр» — за незмінне партнерство у дослідженнях, та анонсувала презентацію нової хвилі Індексу медіаграмотності наприкінці лютого – початку березня.

«"Детектор медіа" — наш надійний партер щодо впровадження медіаграмотності в Україні. Індекс медіаграмотності підлітків 12-18 років, який презентується сьогодні, є дуже важливим тому, що саме молодь "народилася з гаджетами в руках". Завдяки медіаграмотності і їхнім компетенціям вони можуть допомагати людям старшого віку, своїм дідусям, бабусям, батькам отримувати нові знання, як перевіряти інформацію», — зазначила про актуальність дослідження директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ.

Під час опитування про медіаспоживання, проведеного МКСК у кінці минулого року, 35% респондентів відповіли, що медіаграмотність потрібно викладати окремим предметом у школах, а ще 40% — скоріше «так». Це показує увагу та важливість питання медіаграмотності у суспільстві, зазначила Ганна Красноступ.

За її словами, у міністерстві культури та стратегічних комунікацій переконані, що впровадження компетенції критичного мислення та медіаграмотності в усі освітні предмети шкільної освіти, впровадження національного проєкта з медіаграмотності «Фільтр», програми «Вивчай та розрізняй» IREX дозволяє досягнути найбільших результатів. При цьому робота з молоддю дозволяє посилювати рівень медіаграмотності та критичного мислення інших цільових аудиторій.

У 2024 році спостерігали сплекс освітніх проєктів з медіаграмотності, спрямованих саме на підлітків, зазначила керівниця національного проєкта з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко. Зокрема, йдеться про проєкт з розвитку навиків фактчекінгу серед підлітків ПРУФ від медіа «Куншт», проєкт, що реалізує з поліцейськими Zinc Network, проєкт відповідалнього блогерства серед підлітків «Швабра» від ГО «Детектор медіа», національний конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер», який проводить «Фільтр».

«Аудиторія підлітків важлива з одного боку, бо дуже прогресивна і може навчати своїх близьких, батьків, інших родичів, а з іншого боку — може бути дуже вразливою до впливу дезінформації, російського контенту. Тому на цю аудиторію робиться посилений фокус уваги організацій. Якісне дослідження дає відповіді та інсайти, як максимально якісно та ефективно реалізувати такі проєкти», — сказала Ольга Кравченко.

Детально ознайомитися із дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12-18 років» можна за посиланням.

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12-18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження відбулось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці і дівчата віком 12-18 років, розподілені на 2 вікові категорії — 12-15 років та 16-18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь в онлайн фокус-групових дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу усіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12-18 років»