Більшість підлітків знають про різноманітні загрози в онлайн-середовищі, — дослідження ДМ

Більшість серед підлітків вважають інтернет небезпечним середовищем із різноманітними загрозами. Частина респондентів визначає інтернет скоріше безпечним, але «некомфортним», зокрема через агресивні коментарі під публікаціями. Про це йдеться у йдеться в якісному дослідженні «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років», проведеному на замовлення «Детектора медіа» за підтримки IREX та презентованому сьогодні, 21 січня, в «Укрінформі».

Під час фокус-груп підлітки вказали на наступні загрози в інтернеті:

• Віруси.
• Викрадення особистої інформації / виток персональних даних.
• Розповсюдження цієї інформації.
• Шахрайство, скам, фішинг.
• Фейкові новини, дезінформація, ворожа пропаганда.
• Шантаж, вимагання грошей.
• Злам акаунтів.
• Булінг.
• Онлайн-казино.
• Чутливий контент.

Респонденти віком 12-15 років частіше відмічали, що інтернет — небезпечний простір, проте одночасно корисний — розвиває і розважає.

Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років»

Переважна більшість респондентів правильно трактує поняття «персональних даних», так до таких даних відносять:

• ПІБ (власне і членів родини).
• Місце проживання.
• Паспортні дані.
• Номер телефону.
• Паролі від акаунтів.
• Особисті фото, відео.
• Дані банківських карт.

Учасники продемонстрували чітке розуміння методів витоку та викрадення персональних даних, та їхніх наслідків.

Методи витоку, викрадення персональних даних, відзначені підлітками:

• Перехід за невідомими посиланням.
• Злам аккаунту.
• Розголошення даних незнайомій особі.
• Необережність — забути вийти зі свого акаунту на чужому пристрої.
• Викрадення телефону.
• Фейкова особистість — видають себе за знайомого, дізнаються особисту інформацію.
• Помилки в компонентах техніки.

Серед основних способів запобігання витоку персональних даних, які респонденти зазначали найчастіше:

• Використовувати складні паролі, регулярно змінювати паролі.
• Не переходити за невідомими посиланнями.
• Нікому не розголошувати особисті дані в мережі.
• Використовувати антивірус.

Рідше також зазначали:

• Завжди виходити зі своїх акаунтів на чужих пристроях.
• Робити резервне копіювання важливої інформації на інший пристрій, одночасно видаляти чутливу інформацію.
• Використання різних спеціалізованих функцій в телефонах: функція для перевірки надійності паролів у пристроях Apple; функція в телефоні, яка автоматично визначає надійність ресурсу.
• Не ділитися з інтернет-ресурсами зайвою особистою інформацією, особливо з незнайомими ресурсами.
• Завантаження файлів лише з перевірених сайтів.
• Додатково перевіряти файли, які завантажуєш на наявність вірусів (Virus Total).
• Використання VPN з метою зменшення вірогідності розголошувати своє місцезнаходження.
• Не купувати речі з невідомих інтернет-магазинів.
• В соцмережах не відмічати локацію, якщо ти в ній перебуваєш, а відмічати вже коли ти її покинув (щоб тебе не викрали).

Інформацію щодо способів запобігання витоку та викрадення персональних даних підлітки частіше дізнаються безпосередньо в інтернеті, а також під час спілкування з друзями.

З’ясувалося також, що значна частина респондентів не взаємодіють зі спамом. Одні — активно використовують програми для блокування спаму, інші ж рідко користуються електронною поштою, на яку спам надходить частіше. Від таких спам-розсилок відписуються, а відправників блокують, або ігнорують.

Нагадаємо, дослідження показало, що найпопулярнішою платформою серед підлітків є ютуб. Популярними також є телеграм, інстаграм та тікток.

Підлітки також здебільшого впевнені, що їм вистачає навичок вирізняти правдиву інформацію від неправдивої.

З’ясувалося, що більшість не чула терміна «медіаграмотність», тому їм складно його трактувати та оцінити, чого особисто їм не вистачає, щоби вважатися «медіаграмотною людиною». Окремі респонденти, яким знайомий термін «медіаграмотність», цінюють рівень своєї медіаграмотності як достатній.

Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження проводилось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» / Максим Поліщук, «Детектор медіа»