Епоха штучного інтелекту: як журналістиці пристосуватися до змін
Епоха штучного інтелекту: як журналістиці пристосуватися до змін

Епоха штучного інтелекту: як журналістиці пристосуватися до змін

Головний редактор Bloomberg News Джон Міклтвейт передбачає вісім змін, які відбудуться в епоху штучного інтелекту.

Новинна індустрія зіштовхнулася з новим викликом — розвитком штучного інтелекту. Так вважає британський журналіст, головний редактор міжнародної інформаційної агенції Bloomberg News Джон Міклтвейт. З цього приводу він пропонує вісім причин для «оптимізму і параної водночас». «Детектор медіа» коротко переказує їх.

  1. Штучний інтелект змінить роботу журналістів, але не замінить їх

Автоматизація дозволяє швидше аналізувати дані, але машини все ще потребують людського втручання: вони не можуть самостійно визначати найважливішу інформацію чи інтерпретувати неочікувані події. Через це, пише Міклтвейт, кількість журналістів не зменшилася, а робота стала цікавішою, оскільки тепер акцент ставиться не на швидкості написання тексту, а на його значущості.

Іншою очевидною перевагою штучного інтелекту є автоматичний переклад — більше матеріалів потраплять до більшої кількості читачів, і все більше журналістів у великих глобальних організаціях зможуть писати своєю мовою.

«Наші читачі, глядачі та слухачі ненавидять, коли ми марнуємо їхній час. А економія часу — це ключове з того, що пропонує штучний інтелект», — пояснює Джон Міклтвейт.

  1. Термінові новини залишаться важливими, але час їхньої актуальності скоротиться

Політичні рішення чи економічні зміни можуть миттєво впливати на валютні ринки, однак швидкість реакції на них дедалі зменшується. Конкурентами новинних компаній часто стають хедж-фонди, які використовують власні алгоритми штучного інтелекту для миттєвої реакції. Так, великі оголошення, як-от повідомлення про зайнятість, аналізують за частки секунди.

Джон Міклтвейт пише, що штучний інтелект дедалі більше прискорюватиме обробку новин і зробить цей процес доступним для більшої кількості людей. Якщо питання авторських прав буде розв’язане, то новинні повідомлення одразу завантажуватимуться у такі системи як ChatGPT, які здатні одночасно аналізувати дані з різних ринків.

  1. Журналістська робота все ще матиме величезну цінність

На цьому пункті автор робить наголос, адже, за його словами, машини не здатні виконувати основні завдання журналістів: переконувати посадовців розкрити важливу інформацію, писати оригінальні колонки чи отримати зізнання під час інтерв’ю. Особливо важливими Міклтвейт називає особисті контакти журналістів і їхню фізичну присутність на місцях, де відбуваються якісь події.

«У світі, де не можна бути впевненим у дотриманні західних стандартів свободи у країнах, таких як Індія чи Індонезія, і де багато країн намагаються обмежити роботу журналістів, необідні фахівці, які мають зв’язки», — пояснює редактор.

  1. Зміни більше стосуватимуться редакторів, аніж репортерів

Джон Міклтвейт пише, що редактори надалі доручатимуть журналістам написати матеріали. Однак коли справа доходитиме до його редагування, інструменти ШІ все частіше вступатимуть у гру.

Наприклад, можна уявити, що за п’ять років, коли журналістка напише, приміром, репортаж про футбольний матч, штучний інтелект за кілька секунд перевірить його на орфографію та власний стиль, додасть фотографії та фрагменти відео, а також посилання на чотирьох гравців, які забили голи.

Така аналогія, за словами Міклтвейта, доводить, що саме редагування матеріалів, а не їх створення, буде змінено завдяки штучному інтелекту у найближчій перспективі.

  1. Світ пошуку поступиться місцем світу питань і відповідей

У цьому контексті Джону Міклтвейту йдеться про такі інструменти як ChatGPT і Perplexity, які автоматично генерують короткі висновки з тексту та залучають для цього все більше історій. Це можна простежити, ввівши запитання у пошукову систему Google. Замість низки посилань користувач першочергово отримає відповідь, яка складатиметься з кількох речень.

Це, пише Міклтвейт, чергова причина того, чому медіа так важливо побудувати бізнес-модель, що базуватиметься на платній підписці, й інвестувати в довгострокові відносини з відданими читачами. Вищезгадані зміни також нагадують про необхідність впорядкування питань авторського права.

«Нам явно потрібно набагато більше ясності від наших судів і законодавців щодо того, що можна, а що не можна використовувати безплатно», — пояснює Міклтвейт.

  1. «Галюцинації» легше буде розгадати у тексті, ніж у відео чи аудіо

Тут «галюцинація» розглядається як згенерована штучним інтелектом відповідь на запит, яка містить неправдиву або оманливу інформацію, подану ним як факт.

Джон Міклтвейт передбачає, що у найближчому майбутньому найбільшою небезпекою буде використання ШІ для створення фейкових відео чи аудіозображень, які радше спотворюють або перебільшують подію, яка відбулася, ніж створюють повністю неправдиву.

Автор відзначає, що з погляду «фейкових новин», ті режими, які тривалий час поширювали брехню, тепер схильні приховувати правду в масиві фейкової інформації, ніж наполягати на одній неправді. Так, колись російська газета «Правда» говорила неправду, після чого повторювала її. Тепер, пояснює Міклтвейт, коли відбувається щось, що не подобається Кремлю, російська армія ботів генерує безліч можливих пошукових результатів. Основна мета полягає в тому, щоб заплутати, каже головний редактор Bloomberg.

  1. Персоналізація стане більшою частиною реальності

Міклтвейт пише, що читачі медіа отримуватимуть лише ті новини, які їм цікаві, створюючи таким чином своєрідну «персональну газету». Однак, додає автор, наразі ця ідея не зовсім реалізована, оскільки частина людей не хоче ділитися своїми особистими даними з новинними організаціями через власні страхи.

Перевага алгоритмів у тому, що вони можуть ефективно визначати інтереси людей і виявляти закономірності, яких користувачі не бачать. Крім цього вони здатні знаходити баланс між інформаційним перенавантаженням читача і його обізнаністю у темах, про які всі говорять.

Міклтвейт згадує й про негативні наслідки персоналізованого контенту. Алгоритми можуть підштовхувати підлітків, які переживають особисті труднощі, до переглядів відео про суїцид. Також зараз порушується питання щодо соціальних мереж, які не несуть відповідальності за контент, який поширюється на їх платформах. Редактор прогнозує, що невдовзі ситуація може змінитися й технічні гіганти втратять свій «захист».

  1. Регулювання штучного інтелекту — неминуче

Наприкінці статті автор пише, що невдовзі політики по всьому світу зрозуміють, що ШІ стає занадто складним, потужним і нав’язливим, а для країн поза США — ще й надто американським, щоб залишити його без контролю.

Джон Міклтвейт указує, що великі компанії, як-от Amazon, Miscosoft і Facebook, мають не лише дотримуватися законів, а й нести соціальну відповідальність. За словами головного редактора Bloomberg, у США законодавці все ще вбачають у цих технологічних гігантах економічну перевагу над Китаєм. Однак у Європі, де штучний інтелект не такий розвинений, зосередяться на його регулюванні.

Автор завершує свою оповідь на оптимістичній ноті, кажучи що сфера журналістики зараз краще підготовлена до технологій, аніж це було раніше. Редактори та видавці більш обережні зі штучним інтелектом і менш схильні відмовлятися від створеного контенту.

«Поки ми зосереджуємося на первинній журналістиці, на написанні історій, проти публікації яких виступають люди при владі, або історій, які розповідають нам щось нове про світ, і робимо це без страху, прихильності чи упередженості, у нас усе буде гаразд», — підсумовує головний редактор агентства Bloomberg News Джон Міклтвейт.

Ілюстрація на головній: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
Новости
Источник материала
loader
loader