Як зняти серіал із жартами про Голокост і не покататися на шакалячому експресі

Нині триває місяць ізраїльських серіалів на Megogo. Подію проводять кінокомпанія «Артхаус Трафік» і, що важливо, посольство Держави Ізраїль в Україні. Тобто це акт культурної дипломатії, про яку ми вже торочимо три роки. 

Усього серіалів три, безкоштовний перегляд доступний до 19 січня. Але ми з вами зупинимося на одному — «Стокгольм». Це 4-серійна чорна комедія про друзів видатного ізраїльського економіста, які знаходять його мертвим у ліжку. І вже збираються дзвонити в поліцію, але йдуть перевірити електронну пошту. Виявляється, що його найімовірніше за кілька днів мають оголосити лавреатом Нобелівської премії. А її, як відомо, посмертно не дають. 

Тому друзі вигадують скажений план: приховати смерть Авішая, чергувати біля тіла і потім якось поділити його премію. І заразом майно.

У серіалі багато жартів про вік, смерть, секс, дружбу. І Голокост.

Паралельно з цією «нобелівською» аферою одна з героїнь встряє у грандіозний скандал. Зогара працює у видавництві й написала біографію 90-річного Цві Дегана, який був в'язнем концтабору. На одній святковій події цей пан, за її словами, лапнув її за груди і підморгнув. 

Нашу героїню це настільки обурило, що вона почала на нього кричати, він перевернувся у своєму колісному кріслі, позбігалися люди. Пан Цві кричав їй: «Міріам не вижила!». Зогара на емоціях відповіла: «Шкода, що ти вижив, трясця твоїй матері!».

Це записали на відео, виклали в інтернеті — і понеслося. Зогара тепер має проблеми з роботою, її ненавидять навіть незнайомі люди в супермаркеті, в неї беруть інтерв'ю телевізійники. 

А комічність цієї історії в цілій низці моментів. Наша героїня занадто емоційна, аби вміло захистити свою позицію публічно. Шакалячий експрес — він і в Ізраїлі шакалячий експрес. Це на замітку любителям нарікати на те, що колотнечі в соцмережах відбуваються винятково в Україні і ніде більше такого немає. Публіка переважно така ж емоційна, як і Зогара, тому із задоволенням кидається на неї зі звинуваченнями. 

Ну і, зрештою, наша з вами тема, дорогі колеги-медійники. Персонажка дає інтерв'ю одному з телеканалів, а ведучий настільки вміло перекручує та маніпулює розмовою, що Зогара провалюється у ще більшу яму з лайном. Бо її вже починають звинувачувати в запереченні Голокосту.

А ще прикол у тому, що цей ось Цві Деган страшенно любив чорні анекдоти про Голокост. І Зогару це дуже обурювало як прояв неповаги до пам'яті. Хоча за вже класичними правилами, власний досвід висміювати цілком прийнятно. Тому колишній в'язень концтабору вповні мав на це право. Але однаково публічно цього не робив. 

Усіляко раджу вам переглянути цю історію самим. Це просто посібник для критичного мислення під час срачів. І нагадування, що наші українські сварки нічим не унікальні. Вони є скрізь, де існують соцмережі і де людям небайдужа їхня культура, історія і країна загалом. 

А ще для нас важливо ось що. Я поки не можу уявити собі схожу комедію про Голодомор. Занадто тригерна і вибухова тема для смішного. І, як на мене, це чітка ознака того, що ми майже не переосмислили цю трагедію в нашій пам'яті. На відміну від тих самих євреїв, для яких жарти (різної міри обережності) про концтабори вже давно є цілком прийнятними. Бо це, звісно, не про висміювання. А про більш терапевтичні моменти. 

Фото: кадри з серіалу «Стокгольм»