Чи зможе Трамп конкурувати у третю ядерну еру та як у 2025 році змінитися "ядерна" карта світу

Ймовірно, майбутньому президенту США Дональду Трампу доведеться вирішити, як конкурувати у цю еру. Про це повідомляє 24 Каналіз посиланням на The Economist.

Вторгнення Росії спровокувало третю ядерну еру

The Economist зауважує, що перша ядерна ера була доволі жахливою: США та СРСР протистояли один одному, маючи в арсеналі по десятках тисяч боєголовок.

Друга ера, яка розпочалася після закінчення холодної війни, була спокійнішою. У цей час запаси ядерної зброї різко скоротилися. Однак, варто зауважити, що саме у це час до ядерних держав доєдналися Індія, Пакистан і Північна Корея.

"Третій вік може нагадувати нову холодну війну, тільки більш хаотичну та з більшою кількістю потенційних ворогів", – зауважує видання.

Початком третьої ядерної ери послугувало вторгнення Росії в Україну в 2022 році та погрози диктатора Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю.

Не відставав своїми рішеннями й Китай, який вирішив розширити свій ядерний арсенал, про що у США попереджали ще з 2021 року.

Інший важливий момент, ймовірно, настане в 2025 році, коли Дональд Трамп повинен буде вирішити, як відповісти. Новий початок, останній договір про контроль над озброєннями, який обмежує ядерні озброєння, закінчується в лютому 2026 року… Перспектив нової угоди про контроль над озброєннями мало, оскільки Росія вже призупинила виконання життєво важливих положень, щоб перевірити дотримання нового старту. Що стосується Китаю, то він не зв'язаний такими вимогами і припинив той невеликий діалог, який він мав з Америкою з цього питання,
– прогнозують у виданні.

Тож, ймовірно, вперше за десятиліття ядерні запаси не підлягатимуть офіційним обмеженням.

Число ядерних держав може зрости

The Economist вважає, що у 2025 році "стара гра" стримування двох сил стане складнішою через приєднання третього суперника – Китаю. До того ж він дедалі тісніше співпрацює з Росією.

Це може викликати ще більше здивування, враховуючи, що Північна Корея, яка має ядерну зброю, та Іран, який знаходиться на порозі можливості отримати її, наближаються до Росії та Китаю,
– додають у виданні.

На цьому не все – інші країни, якщо не вважатимуть США надійним захисником, то також шукатимуть власну ядерну зброю.

До слова, про свої наміри здобути ядерний статус заявила Саудівська Аравія, якщо це зробить Іран. Південна Корея також нещодавно обговорювала створення власного засобу стримування.

"Україна припускає, що може зробити це, якщо не зможе приєднатися до НАТО", – додає The Economist.

У виданні кажуть, що США та Росія мають наразі по понад 5000 боєголовок.

"Кожна з них має право розгортати 1550 стратегічних боєголовок і 700 пускових установок, таких як міжконтинентальні балістичні ракети, балістичні ракети підводних човнів і бомбардувальники великої дальності. Решта запасів, включаючи менші "тактичні" ядерні боєприпаси та зброю на зберіганні, необмежена", – йдеться у статті.

Щодо Китаю, що Пентагон прогнозує, що наявні 500 боєголовок зростуть до 1000 до 2030 року, а до 2035 року – можливо, 1500.

Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея мають набагато менші ядерні арсенали.

Яка ситуація із ядерним питанням у США

Трамп, схоже, зібрався нарощувати ядерний потенціал Штатів та покинути будь-який контроль на озброєнням цього типу.

Містер Трамп, який презирливо ставиться до контролю над озброєннями та любить свою "ядерну кнопку", цілком може прагнути нарощування,
– додає видання.

Перш за все він може перемісти боєголовки із запасів до розгорнутих систем – модифікацію бомбардувальників, додавання додаткових боєголовок до міжконтинентальних ракетних ракет і розгерметизацію пускових труб на підводних човнах класу "Огайо". Схоже, уже розробляються плани щодо цього, окрім того, може стартувати відповідні навчання.

До того ж Трамп має плани створити крилату ракету з ядерною боєголовкою для підводного човна.

"Погана ідея поширюється в оточенні пана Трампа – відновити ядерні випробування, які великі держави припинили в 1990 роках. Навіть "яструбині" американські ядерні експерти, які віддають перевагу нарощувальному тестуванню, вважають це безглуздим стуканням по грудях", – йдеться у статті.

При цьому та додають, що Штати матимуть складні проблеми, якщо намагатимуться розширити свої фактичні запаси, бо їхня оборонна промисловість має невеликі резервні потужності.

Якщо новий президент вирішить приєднатися до нової гонки ядерних озброєнь, потрібен час, щоб набрати швидкість,
– підсумували у виданні.