Історія з Гренландією тільки починається

Поговоримо про Гренландію, заяви Трампа, і чому ця історія тільки починається.

Якщо ви пропустили, він поставив під сумнів законність контролю Данії над островом і закликав Копенгаген відмовитись від нього, бо «ми потребуємо Гренландію для нашої нацбезпеки». І не виключив, що США можуть застосувати для цього військову чи економічну силу.

Гренландія, нагадаю, є автономною територією Королівства Данія. Якщо раніше багато хто сприймав це як тролінг, то цього тижня тема контролю над Гренландією переросла у серйозні дискусії у прайм-таймі американського ТБ, до яких долучились конгресмени, дипломати та закордонні політики.

У декого слова Трампа викликали посмішку, у когось – гостру критику, інші цілком серйозно питали «а чому б ні?».

Хмизу до вогню підкинув візит Дональда Трампа молодшого до Гренландії, де він приземлився на літаку Trump Force One. За його словами, туди він прилетів на один день просто як турист. Але безумовно, цю поїздку не можна сприймати у вакуумі – вона створила потрібне інформаційне тло і тільки пожвавила дискусію.

CNN пише, що люди з оточення Трампа попередили данських посадовців, що новообраний президент говорить цілком серйозно. У Копенгагені, схоже, також вважають, що його слова не слід відкидати як просто жарт, і міркують над тим, як реагувати на такі заяви.

Про серйозність намірів наступного президента в ефірі FOX News сказав також Кіт Келлог, який у Трампа відповідатиме за переговори з Україною та Росією. За його словами, заяви Трампа мають сенс, адже США, мовляв, історично були зацікавлені у Гренландії, і думка про контроль над островом не є новою.

Ідея Трампа справді не зʼявилась на рівному місці. У минулому інтерес до Гренландії виявляли й інші адміністрації США. А Трамп про це заговорив ще протягом свого першого терміну: у 2019 зʼявились публічні заяви про бажання купити острів, але зрештою, це ні у що не трансформувалось.

Як зараз Трамп та його соратники пояснюють національні інтереси США у Гренландії? По-перше, довкола неї проходять важливі морські маршрути, які, каже Трамп, використовують для своїх цілей Китай та Росія. По друге, на острові є значні поклади мінералів – зокрема цинку, заліза, срібла, золота та рідкісних металів.

Чи може Трамп здійснити військове вторгнення у Гренландію? Поки що це уявити дуже складно через ряд причин. Починаючи з того, що Данія є союзником США по НАТО, і закінчуючи тим, що для відправлення військ для участі у тривалому збройному конфлікті потрібне схвалення Конгресу. Але теоретично за божевільного сценарію, це може відбутись.

Є також інші способи поширення впливу США на Гренландію. Від купівлі (у 1916 США вже придбали у Данії іншу територію – острів Сен-Круа у Карибському морі) до здійснення тиску та укладення економічних та безпекових угод – чи з Данією, чи напряму з Гренландією, якщо та вирішить проголосити незалежність.

До речі, у своєму новорічному зверненні гренландський премʼєр-міністр згадав про можливість незалежності від Данії. «Наші відносини з іншими країнами не можуть і надалі відбуватися лише через Данію». Згодом він додав, що очікує на співпрацю з адміністрацією Трампа, хоча підкреслив: Гренландія належить гренландцям і не продається.

Можливість продажу виключають і у Копенгагені. Премʼєрка країни Метте Фредеріксен, як і у 2019 році, повторила: про купівлю острова Америкою не може йти мови. Але при цьому у данському уряді підкреслюють, що готові до діалогу про глибшу співпрацю з США в Арктичному регіоні.

Словом, ситуація зараз приблизно така. І є всі підстави вважати, що вона буде розвиватися далі – так само, як із резонансними і для багатьох тривожними заявами Трампа про Панамський канал та Канаду. Але це вже зовсім інша тема.