Дивом врятувалась під час обстрілу: неймовірна історія сапера та бельгійської вівчарки Баді

Кінолог у складі прикордонної бригади "Помста" виконує найскладніші та найнебезпечніші завдання, перебуваючи під загрозою постійних обстрілів. Проте якщо до специфіки роботи звикнути можна, то долати страх доводиться щоразу, як вперше – розповідає 24 Канал у межах програми "Кордон.UA".

Бельгійська вівчарка Баді – мінно-розшукова собака. Вона розумна, кмітлива, а головне – справжній професіонал. Сьогодні Бадді енергійна та готова виконувати завдання, проте зовсім нещодавно собака ледь не загинула під час ворожого обстрілу.

Війну зустрів у шпиталі, але одразу повернувся на фронт

Прикордонник бригади "Помста" з позивним Кінолог на службі з 2018 року. Тоді, ще у Лисичанську, хлопцю запропонували працювати з собакою, і він одразу погодився, розпочавши службу на одному з прикордонних підрозділів на Луганщині.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він перебував у шпиталі. Проте 24 лютого 2022 року хлопець одразу взяв свої речі та повернувся у підрозділ у Золоте на Луганщині.

Морда вся обгоріла

Зі своєю майбутньою підопічною Баді військовий познайомився під час перепідготовки. Опанувавши саперну справу, вивчив собаку за мінно-розшуковим напрямком, і потім продовжив службу на передовій.

Зараз вже 11-й місяць ми перебуваємо на Харківському напрямку,
– розповів Кінолог.

Небезпеку служби на лінії фронту Баді сповна відчула на собі, коли одного ранку ворог обстріляв позиції військових на Куп'янщині.

"Добрі сусіди" нас обстріляли зі ствольної артилерії – напевно хтось з місцевих розказав, що тут проживають військові", – сказав військовий.

Баді в цей час перебувала у вольєрі, і під час обстрілу снаряд прилетів туди. Тоді, за словами кінолога, загинув побратим Віктор Чорний, ще один – Петро – зазнав поранення. Кінолог отримав контузію, але не звертався до лікарів, адже займався разом з побратимами пошуками загиблого та Баді. Тіло Віктора вдалося знайти, а от Баді – ні.

Хвилин через 20 вже сидимо, куримо. Тяжко було всі ті розвали розбирати. І вона прибігає. Морда вся обгоріла. Жодного вуса не залишилося. Вже повідростали. Потім ми з нею ще лікувалися, бо контузії,
– повідомив він.

Після лікування Баді повернулася на службу та разом з прикордонником продовжує допомагати військовим. Вони займаються мінуванням, роблять проходи для піхоти, розміновують окопи, що були відбиті від російських загарбників.

До теми Росіяни за допомогою БпЛа замінували декілька ділянок у Харківській області, – ОТУ "Харків"

Найскладніше – переступити через страх

Працювати доводиться або рано-вранці, або увечері. В інший час – надто ризиковано.

Вдень працювати не виходить. Одразу обстріли починаються. Крайній раз як ми з колегою ходили, тільки вийшли буквально 5 хвилин – і з посадки з СПГ. Пощастило, що пролетіло, не встигли навестись,
– зазначив Кінолог.

Проте якщо замінувати місцевість ще вдається по-тихому, то розмінувати так не виходить. Ворог почувши вибух, одразу відкриває полювання на саперів. Також постійно літають ворожі дрони.

Найскладніше – це переступити через себе, через цей страх і піти туди. Свої за спиною стоять, а попереду – ворог. Просто йдеш, як казав наш покійний колега – на "мінус нуль",
– сказав військовий.

Щодня Кінолог разом із побратимами та Баді ризикують життям заради нашої перемоги. Та все ж військовий мріє повернутися в мирне життя.

"Після війни хочу працювати по своїй професії. Я інженер-технолог, хімік, хотілося б на якийсь заводик піти. Або викладачем працювати", – поділився Костянтин Моргунов.