Стояв на захисті Україні з початку війни. Згадаймо Юрія Мелехтю

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Мелехтю. 

11 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопустинка Покровського району Донецької області героїчно загинув сержант Юрій Мелехтя. Про це повідомила Монастирищенська міська рада. 

Народився Юрій в багатодітній родині 13 лютого 1973 року в селі Тарнава, де пройшли його дитячі та шкільні роки.

Після закінчення 11-го класу місцевої школи проходив строкову військову службу в ракетних військах. Повернувшись із армії, влаштувався на роботу трактористом-комбайнером у колгосп, що розміщувався в Тарнаві.

Далі одружився з коханою Оленою. Згодом у них народилося двійко синів, яких люблячі батьки назвали Вадимом і Романом.

Юрій Мелехтя був завзятим трударем. Ніколи ні перед чим не зупинявся, сміливо йшов до мети. Своїми руками побудував дім і посадив навколо нього дерева. Обробляв землю, доглядав господарство. Останніми роками працював у ТОВ «Агровет Атлантик Груп».

За повідомленням Монастирищенської місьради був люблячим чоловіком і турботливим татом. Пишався своїми синами. А коли на світ ще й з’явилася онучка, у Юрія, немов, крила виросли. Родина, її добробут завжди були у нашого захисника на першому місці.

Юрій Мелехтя по життю був щирою, доброю, порядною людиною. Він навіть незнайомцям був готовий допомогти, а знайомим – і поготів.

Коли Україна покликала на допомогу, Юрій не зволікаючись, зібрав речі і пішов захищати Батьківщину. З вересня 2022 року герой протистояв російському злу. Був стрільцем-номер обслуги мотопіхотного батальйону 32-ї окремої механізованої бригада (в/ч А4784). 

Понад два роки виснажливих боїв, короткі зустрічі з рідними і незгасаюча віра в перемогу. Але в одну мить усе згасло: і віра, і мрії, і життя…

11 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопустинка Покровського району Донецької області сержант Юрій Мелехтя героїчно загинув.

19 грудня 2024 року мешканці громади, встеливши дорогу квітами, ставши на коліна та схиливши голови, зустрічали «живим коридором» свого земляка. По встеленій квітами землі Юрій востаннє прийшов до рідного дому… Поховали Юрія Мелехтю з усіма належними воїну військовими почестями на сільському кладовищі у рідній Тарнаві.

Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові передали рідним захисника на вічну пам’ять про його подвиг. В його честь звучав Гімн України і військовий трикратний салют, який гучно пронизував небо і серця присутніх… 

«Юрій був справжнім героєм, який стояв на захисті нашої країни. Його відвага і відданість були прикладом для нас усіх. Він пішов на передову, несучи в собі найкращі якості справжнього патріота», – написала про Юрія Мелехтю Монастирищенська міська рада. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.