Регіна Уразманова
Коли йдеться про сільське господарство, перед очима постає образ родючих земель, традиційного вирощування культур та багаторічного досвіду аграріїв. Однак у сучасному світі, де виклики змін клімату та техногенних катастроф вимагають негайних рішень, українці демонструють приклад того, як, адаптуючись та співпрацюючи, можуть створювати не просто стійкі, а проривні рішення.
На цьогорічній конференції COP29 у фокусі обговорень були не лише глобальні проблеми, такі як зниження вуглецевого сліду чи захист екосистем. На панелі «Data Science, ШІ та машинне навчання: як Україна використовує інновації для розвитку низьковуглецевого сільського господарства та гуманітарного розмінування», організованій Kernel та за участі EOS Data Analytics, представники різних організацій поділилися досвідом, як навіть у часи війни можна впроваджувати технології, що впливають не лише на місцеві громади, а й на весь світ.
Колаборація як основа для сталого майбутнього
Одна з головних тем, яка обговорювалася на панелі, — це важливість співпраці між бізнесом, урядами та міжнародними організаціями. У світі, де кожна сфера надзвичайно складна та вузькоспеціалізована, ніхто не може досягти глобальних цілей самостійно.
Команда EOS Data Analytics майже десятиліття працює над аналітикою супутникових даних і розробкою технологій для оптимізації аграрних процесів. Але лише завдяки партнерству з компаніями на кшталт Kernel ми можемо ефективно інтегрувати ці технології у реальні господарства.
Один із прикладів такої співпраці — це моделі прогнозування врожайності. Данило Поляков, один із аналітиків Kernel, розповів, як прогнози фаз росту рослин дозволяють аграріям використовувати ресурси раціонально, скорочуючи кількість добрив і хімікатів. Цей підхід не лише економить кошти, а й знижує негативний вплив на довкілля.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.