Чим цінний досвід Грузії для України

Грузія має сумний досвід однієї війни, яка переростає в інший вимір – політичної окупації, повільного загарбання через мʼяку силу влади спочатку приховано проросійськими силами, які згодом стали відверто антизахідними, маніпуляцій та відсутності в державі системи стримування олігарха-монополіста. 

Але найбільша загроза від втрати відчуття безпеки та гідності. Грузини травмовані війною з Росією, бо вони не лише її не виграли, а і були в певний спосіб звинуваченими в її причинах як ворогами, так і партнерами. Вони програли наративи про війну 2008 року, а агресор не був навіть усно засудженим за злочин агресії. 

Саме це змушувало виборців боятись війни та вірити проросійським популістам, які ховались за гаслами миру. До речі, і у нас проросійська риторика міксувалась з тезами про дружбу, співробітництво та пошук компромісів з росіянами. 

Маятник історії складно передбачити. Але я сподіваюсь, що вільні громадяни, користуючись своїм правом на мирний протест, не дадуть себе окупувати. 

Я щиро бажаю грузинам перемоги в боротьбі за проєвропейське майбутнє. 

Я щиро хочу, щоб українці теж вивчили цей урок та не повелись на голубів миру з подвійним дном на повоєнних виборах та після відновлення політичного процесу в Україні. Демократії не воюють між собою, але їм потрібно себе захищати. 

Травма війни – не лише ментальна, а і політична, і її упередження допоможе вистояти на наступному етапі нашого становлення.
 
Грузія повинна бути вільною.