Українські агроекспортери вимагають системної реформи митного законодавства

Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ) звернулась до Кабінету Міністрів з ініціативою реформування митного та експортного законодавства України в частині деталізації кодів УКТ ЗЕД з метою переходу від сировинної моделі експорту аграрної продукції та збільшення експорту продуктів харчування з доданою вартістю.

Про це говориться у повідомленні асоціації.

Зазначається, що Україна після розпаду Радянського Союзу зафіксувала у митному законодавстві аграрну товарну номенклатуру, переважно сировинну, яку виробляла на той час. Більшість позицій цієї номенклатури діє і по сьогодні, а Україна лишається експортером саме сировини.

«Останні рішення керівних органів та деяких країн-членів Європейського Союзу, зокрема, Єврокомісії, пов’язані з обмеженням постачання сировинних товарів, зокрема окремих зернових, олійних культур та меду, унеможливили здійснення торгівлі інших товарів, зокрема фасованих, упакованих, сортованих, митих, додатково очищених тощо та багатьох видів переробленої продукції, які є готовими до вживання кінцевими споживачами, а головне — в яких вартість сировини у собівартості фасованої продукції може складати не більше 50%, а решта — це створена в Україні додана вартість», — уточнюють в асоціації.

Така ситуація нівелює мотивацію українського експортера чи виробника розбудовувати власну переробку чи фасування навіть із наявними можливостями отримання грантів та пільгового кредитування. Як результат, держава виділяє кошти на розвиток переробки, але виробники не поспішають їх отримувати.

«В Україні можливості у поглибленні актуальних кодів УКТЗЕД існують для продукції з доданою вартістю, яка відрізняється від сировини, але не виділяється статистично, тому що обліковується за однаковими кодами (наприклад, яблука в ящиках і яблука насипом, олія бутильована і олія наливом, мед фасований у тарі й нефасований). Таким чином, сюди можна віднести, принаймні, групи УКТ ЗЕД 07 «Овочі, коренеплоди»; 08 «Плоди, горіхи»; 15 «Олії та жири»; позиції 0409 «Мед натуральний», але така ситуація спостерігаються в усіх групах кодів УКТ ЗЕД», — пояснюють фахівці. 

І додають, що удосконалення митної політики в частині розширення класифікації УКТ ЗЕД у результаті удосконалення асортименту виробленої продукції (додавання визначення «фасованої продукції», зокрема фасованих чи очищених зернових, упакованих, митих та сортованих фруктів і овочів, фасованого меду, круп, олії тощо) дозволить диверсифікувати умови торгівлі з цільовими ринками та збільшити виробництво товарів з доданою вартістю на території України, покращить управління міжнародною торгівлею та ведення статистики, збільшить надходження валютної виручки в Україну.

Українська асоціація аграрного експорту переконана, що системний підхід у вирішення питань, пов’язаних із міжнародною торгівлею та удосконаленням митної політики України для продуктів харчування з доданою вартістю у більшості груп УКТ ЗЕД дозволить забезпечити ефективний розвиток не тільки агропромислового комплексу України, а й дотичних до нього галузей економіки (логістики, виробництва пакувальних матеріалів, суміжних послуг тощо).