У Мінсоцполітики закликали створювати «дружні сервіси» для повернення біженців з-за кордону

Українські біженці повертатимуться з-за кордону, а нові не виїжджатимуть, якщо в державі створити якісні та ефективні сервіси з облаштування людей, які втікають від війни.

Таку думку висловила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович на форумі "Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення" у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як вважає Жолнович, українці не виїжджатимуть з країни, якщо отримають «дружні сервіси» з їхнього облаштування не лише на державному, але й на регіональному рівні.

«Щоб українці залишалися в Україні й не продовжували виїжджати, щоб у нас не було ще більшої еміграції, коли ми станемо частиною Європейського Союзу. Щоб наші люди, які переходять в період літнього віку, залишалися активними, користувалися усіма сервісами, а також якісно себе реалізували. А ті українці, які виїхали, були готові повернутися, аби активно взаємодіяти на розвиток і розбудову нашої держави. І для нас важливі такі заходи не тільки на рівні держави, а щоб і в регіонах, громадах розуміли ці проблеми. Адже кожна громада може бути дружньою або недружньою, і державу люди міряють саме по тому, як їх зустрічає громада та які в неї є конкретні сервіси», - зазначила Жолнович.

Звертаючись до місцевих громад, вона назвала політику повернення біженців з-за кордону та припинення подальшої еміграції «цілою філософією», в якій головну роль відіграють послуги.

«Насправді надавачі послуг і є обличчям держави. Тому для нас важливо, щоб усі на своєму рівні зрозуміли, що це спільне завдання – надавати сервіс, щоб він був вчасним, ефективним, актуальним. І це ціла філософія насправді», - наголосила міністерка.

Вона також закликала до активної взаємодії з тими, хто виїхав за кордон, задля їхнього повернення, а також анонсувала створення спеціального центру для дистанційного зв’язку з українськими емігрантами.

«Наступний крок для нас – це встановити хороший зв’язок з українцями, які рятують себе і своїх дітей за кордоном. Щоб вони відчували цю взаємодію. Вони виїжджали у відчутті стресу, відчаю, жаху, і ці відчуття залишилися. І коли вже маєш більш впорядковане життя в Євросоюзі, то здається, що повертатися небезпечно, страшно, адже в інформаційному просторі бачимо ракетні атаки, обстріли. Тому важливо зберігати взаємодію, щоб були точки дотику, щоб були певні сервіси. Ми зараз хочемо запустити центр життєстійкості, де можна було б цим людям відчути, хоча б дистанційно, що вони можуть з домом поспілкуватися, висловитися, що їм болить, яких труднощів зазнають», - сказала Жолнович.

На її думку, не лише соціальні виплати можуть переконати біженців повертатися з-за кордону, але й відчуття турботи про них на всіх рівнях і повного контакту з батьківщиною.

«Акценти робляться на виплати, але насправді люди потребують ще й піклування, турботи, розуміння, щоб їм розповіли, як вони мають прожити той чи інший етап. На сьогодні ці сервіси не є дружні й вибудувані. Люди, які повертатимуться, потраплять у нову реальність, їм заново треба буде зрозуміти, куди звертатися, щоб влаштуватися на роботу чи елементарно забезпечити себе. Тому такий супровід буде важливим і потрібним для тих, хто повертається», - наголосила Жолнович.

Вона вважає, щоб не справдилися прогнози про скорочення населення України до 25 млн. людей до 2051 року, треба не допустити подальшої еміграції, відновити народжуваність і працювати над поверненням біженців.

"Перше завдання - не допустити відтоку наших людей, адже у нас сьогодні на підконтрольних територіях 31 млн. Допомогти їм стабілізувати свої сім'ї, відновити народжуваність і працювати над поверненням тих, хто виїхав. Якщо ми цього не реалізуємо - буде 25 млн, якщо реалізуємо - ми збережемося в нинішніх нормах і поступово почнемо відновлюватися", - вважає Жолнович.

Як повідомляв Укрінформ, У Нідерландах у центрах проживання українців, які опинилися у країні через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, зростає напруга через перенаселеність і відсутність приватності.

А Норвегія скасувала автоматичне отримання захисту для українських біженців із шести «безпечних» областей України.