Байден давит на Китай, грузинские власти оформили победу, заложники в Париже: новости выходных

У неділю вранці, за півтори доби після розмови Шольца з Путіним, Росія здійснила масовану атаку на Україну.

У Європі констатують недієвість телефонної дипломатії з господарем Кремля і готуються до "найважливіших" переговорів щодо війни РФ в Україні, які пройдуть наступного тижня.

Зеленський каже, що Україна не отримала половину обіцяної Сполученими Штатами зброї, натомість на Заході продовжують обіцяти Києву підтримку.

Про все важливе і цікаве за вихідні, 16 та 17 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Путін "не хоче переговорів".

У неділю вранці Росія завдала масованого ракетного удару по об'єктах в Україні.

Через це у Польщі піднімали в повітря авіацію.

Крім того, як повідомив молдовський урядовий Telegram-канал Prima Sursă, кілька російських дронів могли порушити повітряний простір Молдови.

У НАТО засудили масовану атаку РФ проти України.

Там звернули увагу, що атаки були спрямовані на критично важливу енергетичну інфраструктуру.

Глава МЗС Британії Девід Леммі заявив, що ударами по енергетичній інфраструктурі РФ вкотре намагається послабити рішучість України.

Посол Німеччини в Україні Мартін Єгер вважає, що остання російська атака проти інфраструктури України демонструє небажання Росії вступати в переговори.

"Це одна з найсильніших ракетних атак з лютого 2022 року.

Президент Путін веде війну проти цивільного населення України.

Росія обирає ескалацію, не хоче переговорів", – заявив Єгер.

За словами посла Німеччини в Росії Александера Графа Ламбсдорфа, час для переговорів з Росією про демілітаризовані зони або припинення вогню в Україні ще не настав.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу, що така масована російська атака відбулася незабаром після телефонної розмови канцлера Німеччини Олафа Шольца з російським диктатором.

"Це справжня відповідь воєнного злочинця Путіна всім тим, хто дзвонив і відвідував його останнім часом.

Нам потрібен мир через силу, а не умиротворення", – наголосив він.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що остання атака Росії проти України довела недієвість телефонної дипломатії.

"Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, але й для нашого майбутнього", – наголосив Туск.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що 19 листопада у Варшаві пройдуть "найважливіші" переговори щодо війни РФ в Україні – зустріч у форматі "Веймарський трикутник плюс".

"Прояв слабкості, а не сили".

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вважає, що розмова канцлера Німеччини Олафа Шольца з кремлівським правителем Владіміром Путіним, яка відбулася 15 листопада, створює ризик повернутися до переговорів у "жахливому нормандському форматі".

"Боюся, що Володимир Зеленський абсолютно правий.

Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецького нормандського формату, який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній суперечці", – зазначив Джонсон.

Він наголосив, що саме Путін розпочав повномасштабне вторгнення, а "Україна є абсолютно невинною стороною".

"Єдиний спосіб покласти край цій війні – масово і швидко зміцнити позиції України", – резюмував Джонсон.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала європейських лідерів утриматися від нових телефонних дзвінків главі Кремля Владіміру Путіну.

В опозиції Німеччини також критикують Шольца –за "прояв слабкості" щодо Путіна.

Зокрема, депутат від головної опозиційної сили ХДС/ХСС Юрген Гардт вважає, що Путін розцінить цей крок Шольца, "як прояв слабкості, а не сили".

За словами Гардта, канцлер, очевидно, "не представив нової конкретної пропозиції і навіть не поставив, так би мовити, ультиматум".

Однак Путін "розуміє тільки сигнали сили", такі як погроза значно збільшити військову допомогу Україні, наголосив представник ХДС/ХСС.

Генеральний секретар Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Маттіас Мірш виступив на захист телефонної розмови однопартійця і канцлера Олафа Шольца з очільником Кремля Владіміром Путіним.

Крім того, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив підтримку Шольцу через його розмову з Путіним.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц захистив свою телефонну розмову з лідером Росії Владіміром Путіним від критики з боку України та опозиції.

За словами Шольца, під час дзвінка було важливо дати зрозуміти Путіну, "що він не може розраховувати на те, що підтримка України з боку Німеччини, Європи та багатьох інших країн світу зменшиться".

Свою заяву він зробив сьогодні перед від'їздом на саміт G20 в Ріо-де-Жанейро.

Він однак визнав, що позиція Путіна щодо війни не змінилася.

До речі, у партії Шольца зростає опір його повторному висуненню у канцлери.

Не отримали половину зброї з США?.

Естонська розвідка прогнозує активізацію боїв у Курській області.

Глава розвідувального центру Сил оборони Естонії Ант Ківісельг зазначає, що контингент російських військ у Курській області постійно збільшується, і, за даними українських збройних сил, зараз у регіоні перебуває близько 50 тисяч військовослужбовців, з яких близько 10 тисяч – північнокорейські.

"Можна сказати, що така велика кількість військ і можлива концентрація в прикордонних районах виражає бажання РФ витіснити українські сили з Курської області в найближчі тижні або місяці.

Найімовірніше, вони спробують це зробити до настання холодів або, найпізніше, у січні 2025 року", – зазначив він.

Крім того, розвідка Великої Британії відзначила зростаючий тиск російських сил на Куп'янськ у Харківській області.

Російське угруповання на південь від Куп'янська поступово розширюється, стверджують у розвідці.

Тим часом, Україна не отримала половини зброї від США, констатує Володимир Зеленський.

"Є різні доповіді, різних інституцій як Міноборони, так і розвідок тощо.

Я б тільки сказав – половину ми не отримали.

Мені здається, це важливий елемент, коли ми говоримо, як хто допомагає.

Європа допомогла не менше.

І це важливий елемент", – сказав Зеленський.

На Заході продовжують обіцяти Україні підтримку.

У заяві, опублікованій у суботу, 16 листопада, лідери "Групи семи" підтвердили готовність продовжувати підтримку України стільки, скільки буде потрібно.

Чеська компанія надала Україні понад 700 тисяч євро на протитанкові гранатомети, а Естонія відправляє новий пакет військової допомоги Україні.

Байден тисне на Китай.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін в суботу востаннє зустрівся з президентом США Джо Байденом, але вже заздалегідь говорив про обраного президента Дональда Трампа і його політику "Америка понад усе", заявивши, що Пекін "готовий працювати з новою американською адміністрацією".

Байден закликав Сі відмовити Північну Корею від подальшого поглиблення її підтримки війни Росії проти України.

Лідери також говорили про непряму підтримку Китаєм Росії, питання прав людини, технології та Тайвань.

Щодо штучного інтелекту, вони погодилися з необхідністю збереження людського контролю над рішенням про використання ядерної зброї і, в більш широкому сенсі, поліпшення безпеки і міжнародного співробітництва в галузі технологій, що швидко розвиваються.

Щодо команди Трампа.

У Сполучених Штатах продовжують обговорювати трампівських кандидатів у нову адміністрацію.

Як пише The Washington Post, в команді Трампа з’явилось занепокоєння щодо кандидата на посаду глави Пентагону.

У публікації зазначають, що причиною занепокоєння стали звинувачення на адресу Гегсета щодо сексуального насильства над жінкою у 2017 році.

А New York Times дізналося, що спецпосланником Трампа щодо України може стати уродженець Росії.

Крім того, Трамп хоче призначити наймолодшу в історії речницю Білого дому.

Протести у Грузії.

У суботу під будівлею грузинського ЦВК зібрався протести проти результатів парламентських виборів.

Крім того, під час засідання голову ЦВК облили чорною фарбою.

Міністерство внутрішніх справ Грузії відкрило кримінальне провадження через інцидент.

Протести не завадили Центральній виборчій комісії країни підписати у суботу, 16 листопада, протокол щодо результатів парламентських виборів.

Згідно із законодавством, парламент нового скликання має зібратися не пізніше 10 днів після опублікування підсумкового, зведеного звіту ЦВК.

Після чого депутати повинні будуть затвердити новий уряд.

Опозиційні партії не визнають підсумків виборів – вони наголошують, що їх було сфальсифіковано.

Поліція затримала трьох учасників акції протесту біля будівлі Центральної виборчої комісії після оголошення результатів парламентських виборів.

У неділю ввечері почалася акція протесту біля будівлі парламенту у Тбілісі.

Решта новин.

Посол України розкритикував антивоєнний мітинг російської опозиції у Берліні.

Польща може віддати Україні консульство у Познані, звідки вигнали росіян.

ЗМІ: У Трампа можуть готувати трибунал для причетних до виходу США з Афганістану.

У суботу неподалік Парижа чоловік взяв у заручники працівників ресторану.

Згодом заручників звільнили.